Високий Замок Самбірщина

Околиця знову «поїде» на маршрутці

Роман Барна - депутат Самбірської міської ради з околиці міста - мікрорайону вулиці Середньої. А на околицях у нас, як правило, чи не найбільше проблем. Одна з них, якою Роман Павлович опікується ще зі своєї попередньої каденції, - автобусне сполучення з віддаленим мікрорайоном. Воно то з’являється, то потім кудись дівається…

 

Чи допоможе «гаряча лінія» вивезти сміття з «Бабиного городу»

До нас звернулися жителі "Бабиного городу", бо біля торгового комплексу є купа сміття, яку ніхто не вивозить. Це - старе галуззя, на яке місцеві обивателі понакидували і всього іншого.

Ч оловік, який приходив скаржитися на владу та комунальників, твердить, що звертався уже в ратушу з тим, щоб чиновники допомогли вплинути на комунальників. Отримали позитивну відповідь від міського голови Юрія Гамара, але, як твердить представник "Бабиного городу", у комунальному підприємстві йому відповіли, мовляв, побутові відходи вивозимо, а за те, що там понакидували, нам ніхто не платить - може й мають рацію. Збагнувши, що коло замкнулося, люди і звернулися в редакцію. Не знаємо, чим можемо зарадити, але на прохання людей написали. Можемо порадити мешканцям Самбора не створювати собі під носом стихійних сміттєзвалищ, щоб потім не нарікати, мовляв, санстанції, екологів нема... Куди звертатися тепер? Телефонували, щоправда, і на "гарячу лінію" в область. Тепер чекають результатів.

І за нагоди ще раз про сміття. Богу дякувати, зі зміною влади місто не стало брудним - підмітають, сміття регулярно вивозять, контейнерів вистачає. Але як колись, так і досі спостерігаємо одну і ту ж картину: донесуть побутове сміття до ящика, а в ящик кинути - сили нема. Так на землю і кладуть на радість вуличним собацюрам та вітрюгану, який потім увесь непотріб носить вулицями. Таке враження, що власну хату вичищаємо від непотребу, а смітимо в іншій своїй хаті, яка називається Самбором.

 

Роман ПОГОНИЧ.

 

Старі дерева мають властивість падати на голови

Несподівано зірвався вітрюган і хоч "розважався" недовго, але трохи накоїв лиха. У Львові, наприклад, дерево впало на людей - Богу дякувати, живі зосталися.

А в Самборі така ж пригода, пишуть надзвичайники, була на вулиці Виговського. Добре, що поруч нікого не було. Енергетики розповіли нам, що акурат у той самий час обрізали старі дерева біля Бабини, бо вже чіплялися ліній електропередач, а неподалік вітер, наче сірники, самотужки зламав два старі дерева. Ми до чого все це ведемо? Кілька років тому наша газета звертала увагу влади на те, що треба закладати у бюджеті гроші на порізку старих,  аварійних дерев, бо рано чи пізно вони все одно впадуть і, не приведи Господи, на чиїсь голови.

 

Роман ПОГОНИЧ.

 

Сенейко пішов стопами Леськіва

Про цю новину з притаманною йому скромністю повідомив сам щасливчик журналіст Микола Сенейко:

"Приємна для мене новина. Офіційно: за результатом таємного голосування журі конкурсу на здобуття обласної премії у галузі культури, літератури, мистецтва, журналістики та архітектури у 2015 році (тринадцять номінацій) лауреатом цьогорічної премії у номінації Журналістика та публіцистика - імені В'ячеслава Чорновола став журналіст із Самбора, власкор ЗІКу, секретар Всеукраїнського об'єднання "Письменники Бойківщини" Микола Сенейко - за книгу "У жорнах часу". Обласна премія є найвищою нагородою у Львівській області, яка присуджується за вагомий внесок в українську культуру. Цього року,  до слова, грошова винагорода переможця становить 20 тисяч гривень. Нагородження лауреатів відбудеться наприкінці грудня". Нас потішило і визнання колеги на такому високому рівні, і те, що наразі він набув статусу найбагатшого журналіста нашого Підгір’я.

Треба пригадати з недалекої історії. У 2013 році журналіст Юрій Леськів, який на той час був заступником міського голови, отримав таку ж премію імені В’ячеслава Чорновола за Альманах "100-ліття Пласту".

 

Роман ІВАНЧУК.

 

Американці хочуть допомогти з децентралізацією влади, але бояться української корупції

Голова Самбірської районної ради Віталій Кімак зустрівся зі старшим науковим співробітником аналітичного центру Atlantic Council Браєном Меффордом та представниками місії Агентства США з Міжнародного Розвитку (USAID).

Говорили про реформу децентралізації на прикладі та практиці громад Самбірщини - нагадаємо, ми в лідерах за кількістю об'єднаних громад. Особливу увагу, твердить пан Кімак, приділили досвіду державно-приватного партнерства, можливостей розвитку сільських бібліотек, як центрів розвитку громад із застосуванням інтернет-технологій. Оцінили реалії кадрового потенціалу, потребу навчання та стажування, підготовку Статутів, стратегій та планів розвитку громад у сільській місцевості... Голова ради запросив гостей відвідати Самбірщину, бо американців чи не най-більше цікавить не думка чиновників, а самих селян. В Україні діятимуть американські програми підтримки децентралізації, хоча гості з-за океану дали зрозуміти, що готові дати нам поміч, але дуже бояться української корупції. А ще не знають, чи добре підготовлені до самостійної роботи наші новообрані сільські голови.

 

Роман ПОГОНИЧ.