Високий Замок Самбірщина

Перетнули зелену стрічку і дали зелене світло новій трасі

Мабуть, символічно те, що відкривали нову об’їзну дорогу у Старому Самборі у день річниці смерті колишнього і багаторічного голови районної ради Володимира Горбового, бо саме він років двадцять тому розпочав і продовжив тісну співпрацю з Бещадським повітом Польщі та тодішніми керівниками Пйотром Корчаком і Кшиштофом Гонсьором. Отож, усі гуртом спочатку пішли на молитву у церкву, а потім - на оновлену трасу.

 

Периферія  просить  грейдера

Ремонт доріг та тротуарів у Самборі триває, але неполагод-жених вулиць ще дуже багато. Під час прес-конференції  мера Тараса Копиляка журналіст Микола Сенейко позлов-живав ситуацією і випросив у ратуші  грейдер на свою вулицю Заньковецької.

Той пообіцяв, мовляв у СКП «Об’єднане» є справний грейдер, готовий рівняти вулиці, але дуже часто люди тримають біля своїх парканів пісок, гравій, дошки, а тому  починають  скандалити з трактористом. Тема периферійних вулиць і надалі не губить актуальності, а тому Тарас Копиляк пообіцяв тримати проблему під контролем.

 

Леонід Охріменко може отримати догану за… знання випускників

Колегія Самбірської РДА слухала звіт керівника освіти Леоніда Охріменка про те, як заклади підготувалися до нового навчального року. Взагалі, кілька цікавих цифр, які ми встигли занотували. Нині маємо у районі 7 садочків та 8 навчально-виховних комплексів, у яких так само є групи дошкілля.

Загалом охоплено увагою 62 відсотки малят і на рівні області це вважається гарним показником. А Рудки та Новий Калинів  - лідери в області. Якщо буде все добре, то невдовзі дошкільні заклади можуть відкрити у Верхівцях, Вощанцях, Чукві, Бісковичах і Калинові. Поруч з тим, шеф освіти звернув увагу на ще один показник - наповнюваність класів. Це той показник, через який у нас можуть ліквідовувати класи. Наповнюваність зросла лише на 0,15 відсотка - небагато, але Леонід Володимирович відчув  у цьому позитивну тенденцію. Хоча досягли результату тому, що у деяких навчальних закладах класи закрилися через те, що дітей мало, а тих, які є, перевели у інші класи чи школи. Прикро констатувати, але куди дінешся: у восьми школах Самбірщини нема десятикласників, відповідно, не буде і випускників… Ще дві школи - Вощанцівську та Блажівську чекає така ж гірка доля.

Останнє оновлення (Неділя, 13 вересня 2015, 12:58)

 

Дорослі дяді говорять собі, а діти мліють

Як правило, наша газета нечасто пише про шкільні свята, як от Першовересень. Бо здебільшого все відбувається за тим сценарієм, що був ще тоді, коли сам у школу ходив. Міняються лише виступаючі та дітвора. Але цей ритуал як дідусі-бабусі проходили, так тепер і внуки долають. Але якщо раніше діти були значно здоровішими і нікому й у голову не приходило, що хтось може втратити свідомість, то тепер, на жаль, такі трафунки фіксують.

Батьки нам розповідали після Першовересня, що і у нас такі ситуації виникали, хоча обласний департамент освіти заявив, що офіційно ніхто не скаржився на непродумано довгі шкільні зібрання під відкритим небом. На засіданні колегії Самбірської РДА голова райради Андрій Бобак теж поцікавився у керівників освіти станом медичного забезпечення шкіл, бо діти мліли, і харчуванням. Але якщо про харчування поговорили, то про медичне забезпечення чомусь промовчали.

Один з освітянських керівників у приватній розмові зазначив, що перед тим усіх наставників шкіл попереджували про те, що шкільний Першовересень за таких погодних умов мав тривати не більше 45 хвилин. На жаль, не вклалися - через велику кількість бажаючих виступати, а кожному здавалося, що він і тільки він може сказати щось особливо значуще.  Мабуть, і гостям треба згадувати свої шкільні роки, коли на святі знань не хотілося слухати чогось такого розумного, а більше праглося побалакати з друзями, яких ціле літо не бачили… І підіб’ємо підсумок. Не треба дорослим зловживати терпінням дітей на таких урочистостях. Хоча розуміємо, що хтось готував пісні, хтось танці, хтось довго писав свою промову…

 

Роман ПОГОНИЧ.

 

І далі стерню палять

Інакше, як людською тупістю, цю ситуацію годі назвати. Ми вже розповідали людям, що палити стерню та сухостій украй небезпечно як для екології, так і життя.

В області уже було кілька смертельних випадків. Та й Самбірщину біда не обминула - в одному зі сіл опіки отримав чоловік. Але нарід і далі палить. Тривожне повідомлення надійшло з Бережниці - там хтось підпалив стерню неподалік осель. Люди скаржилися, що дихати у тому смороді було неможливо. На місце події виїжджали і міліціонери, і пожежники. Треба з’ясовувати, хто ж таким безчинством займається? Люди твердять, що палять стерню самі ж власники землі. До слова, тема пожеж, у тому числі і на Самбірщині, була предметом розмови на рівні голови ЛОДА Олега Синютки, який вимагає карати винуватців. Після цього перший заступник голови Самбірської райдержадміністрації Тетяна Терлецька мала розмову з пожежниками та міліціонерами. Ну, побачимо, яким буде ефект. Це ж не жарт - лише за один тиждень - близько десятка загорянь. Нам розповідали, що хтось вивіз сміття біля підвісного моста на Задністря і підпалив.

Якось, подорожуючи Старосамбірщиною, звернули увагу на те, що селяни, зібравши зернові, так само палять стерню. Цікаво виглядає - смужка картоплі, потім випалена земля, а далі - буряки. Колись сільські газди стерню приорювали, вважаючи, що то добра пожива під урожай наступний. Сучасні господарі ту поживу палять. Тупість якась…

 

Роман ПОГОНИЧ.