Високий Замок Самбірщина

Бо інтереси - спільні…

Старосамбірщина продовжує співпрацю з найближчими сусідами через кордон. Підписали виконавчий протокол співпраці зі старостою Перемишльського повіту Яном Пончеком та секретарем Єжи Гуралєвічем, головою ради Перемишльського повіту Ричардом Адамскі. З нашого боку були голова райради Тетяна Терлецька, голова РДА Микола Цепенда, Нижанковицький війт Володимир Смолінський. Іншими словами, разом з партнерами і надалі будемо втілювати усі свої задуми - ремонтувати дороги, вивчати спільний досвід, писати міжнародні проекти, розвивати туризм  і традиційно планувати пункт пропуску у Нижанковичах.

Роман ПОГОНИЧ.

 

 

Реформа медицини від мера

В обивателя складається відчуття, що слово "реформа" прирівнюється до такого явища, як скорочення усього, що можна скоротити. І навіть залишитися без окремих закладів чи без роботи взагалі. З одного боку, шкода всього того, що створили і втримали раніше, з другого - платники податків уже не мають сили утримувати своїм коштом все і всіх.

Міський голова Самбора Юрій Гамар висловив свої міркування з приводу оптимізації деяких закладів на території міста. З цією “сивою бородою” - проблемою медицини, треба якось давати собі раду. Дитячі лікарня і поліклініка, ймовірно, стануть відділеннями ЦРЛ і лікарня перейде зі старого приміщення у новіше - на тій же території (вікнами на стадіон). У стоматклініці, не виключено, залишиться до десятка "державних" лікарів. З приводу колишньої залізничної лікарні є різні думки, але без думки самого колективу там нічого творити не будуть...

 

Роман ПОГОНИЧ.

 

Медики знайшли можливість підремонтувати лічницю і просять, щоб влада їх не відселяла

«Як добре, що у Юрія Івановича діти народжуються…»

Саме так висловився керівник дитячої лікарні у Самборі Мирослав Ніженецький, коли отець Тарас - духовний опікун шпиталю, освячував санпропускник. Юрій Іванович - це Юрій Лешкович - депутат міськради від "Свободи", підприємець…(на фото). Одного разу він зізнався, що ходять різні прохачі - хтось хоче гроші на футбол, хтось - на різдвяні дерев'яні містечка. Дати, звичайно, можна, але це все якесь скороминуче... А треба, якщо допомагати містові, то зробити щось таке, що було б корисне всім і зосталося на довгі літа.

 

Святом поділилися

Далеко не всі волонтерські організації вміють звітувати перед громадами про те, як використали їхні гроші

Наша редакція ніколи не відмовляла волонтерам у тому, щоб розповісти про їхні справи. Вважаємо, що скільки б місця у газеті ці статті не займали, вони мають бути. З одного боку, слід знати, хто з людей насправді допомагає армії, коли більшість уже поринула у стан розчарування. З другого, далеко не всі волонтерські організації здатні надавати громаді такі письмові звіти, і цим викликають зневіру. Нині ми відгукнулися на прохання Громадських організацій "Майдан Старосамбірщини", "Самооборони Старосамбірщини" та "Спілки ветеранів учасників АТО", які влаштували нашим землякам Великдень на передовій.

 

Юні луганчани нам вдячні

Відбувся традиційний, як на такі випадки, обмін люб'язностями - народний депутат України А. Лопушанський, який допоміг дітям з Луганщини відпочити у часі Великодніх свят на Підкарпатті, отримав подяку від подорожувальників.

Директор Папаснянської школи Марія Устенко, про яку ми розповідали у одному з попередніх спецвипусків, надіслала команді нардепа слова вдячності. Від імені усіх зазначила, що завдяки цій незабутній подорожі діти мали змогу оздоровитися, накопичити добрий емоційно-психічний потенціал, підготуватися до подальшого навчання. Проживаючи у родинах місцевих жителів Старосамбірського, Турківського і Сколівського районів (Самбір цього разу акцію проігнорував), діти відчули силу єдності, взаємодопомоги, занурилися у світ народних звичаїв та традицій.

 

Роман ПОГОНИЧ.