Високий Замок Самбірщина

А декларації де?

Депутати Самбірської районної ради, як з’ясувалося зі слів керуючого справами цього відомства Михайла Павлючика, не спішать оприлюднювати свої декларації за минулий рік. Признатися, ми й самі не знали, що депутати місцевої  ради мусять доповідати про свої доходи. Проте, Михайло Павлович наголосив на тому, що відділення СБУ уже киває пальцем у бік райради за те, що народні обранці не поспішають "ділитися" доходами. Запит  виголосили у сесійній залі райради, але не можемо твердити, що депутати щиро цим перейнялися. Було відчуття, що повідомлення пана Павлючика пролетіло повз вуха.

 

Роман ПОГОНИЧ.

Останнє оновлення (Понеділок, 31 серпня 2015, 20:55)

 

Знань з україністики не підтвердили, але  студентами  бюджетної  форми  навчання  стали

У одному з попередніх номерів "Високозамківської Самбірщини" йшла мова про те, що претенденти на золоті та срібні медалі у Самбірському районі не підтвердили рівня своїх знань з української мови та літератури під час ЗНО.

причому, прозвучала доволі ганебна цифра - таких, що не підтвердили  знань, - 58 відсотків. Саме таку цифру озвучила керівник обласного освітянського відомства Олександра Небожук. Після того ми навіть не вважали за потрібне брати коментарі у відділі освіти РДА. Але керівники відділу все ж забажали дати свої міркування.

Зокрема, головний спеціаліст відділу освіти Роман Бойко зазначив для "Високого Замку", що високих результатів з української мови та літератури досягли Олег Кір з Біскович, Анастасія Вавшкевич (Рудківська гімназія), Юлія Кондра з Новосілок, які підтвердили свої річні оцінки у 12 балів. Ще дев’ять випускників одинадцятих класів отримали 11 балів,
а 15 - 10 балів.

 

Всього ж на золоті та срібні медалі у районі претендувало 33 особи, з них підтвердили свої знання 19, тобто пані Небожук правильно вирахувала той відсоток. Незважаючи на це, незважаючи на критику, яка полинула на адресу педагогів та директорів шкіл, 32 претенденти на медалі вступили на перші курси вищих навчальних закладів на бюджетну форму навчання. Тобто, своїм вступом вони в принципі реабілітували себе та підтвердили рівень знань, здобутих у сільських навчальних закладах. Крім того, Роман Бойко сказав, що той ганебний відсоток у районі якось переживуть, але пишатимуться тим, що їхні претенденти на шкільні нагороди ус-пішно здолали вступ у вищі навчальні заклади.

Роман ПОГОНИЧ

 

Громадські активісти визнали, що у відділі освіти працюють чесні люди, але вибачень не просили

Напередодні нового навчального року міський голова Самбора Тарас Копиляк об’їхав усі заклади з тим, щоб подивитися, як вони  готові прийняти дітей. Залишився задоволеним  і  висловив вдячність батькам школярів і педагогам за літню роботу. А ще зазначив, що коли порівнювати стан закладів, які він приймав, з тим, що є зараз, - то небо і земля.

Встигли поміняти немало вікон, дверей, попровадити потужні ремонти, зокрема, у першій, десятій, третій школах, мінятимуть покрівлю у четвертій. Окремо згадав гімназію, у якій туалети на початку каденції були такі, що сором увійти, тепер же все відремонтували. Особлива гордість міста - фасади СШ №1 та №10. Якщо і наступних років такими темпами провадити ремонтні роботи у навчальних закладах, то з часом  матимемо заклади європейського зразка, резюмував міський голова.

Але в історії з ремонтами шкіл є ще одна "біла пляма". В грудні минулого року в ратуші вчинився скандал. Одна з громадських організацій мала підозру, що у навчальних закладх на ремонтах хтось собі гріє руки. Зрештою, навіть не хтось, а ледь не керівник відділу освіти Наталія Юзвяк. Активісти домагалися створення комісії і ретельної перевірки. Комісію створили, вона попрацювала, а ми обіцяли читачам розповісти про результати ревізії. Проте, минав час, а на наші прохання до різних чиновників,  документ ніхто  не продемонстрував. Тому, коли прийшли на прес-конференцію, то саме час був поскаржитися міському голові  на те, що документ чомусь приховують. Мер зазначив, що ніхто з цього не робить таємниці і буквально через кілька хвилин журналістам продемонстрували висновки комісії, до якої входили і представники влади, і громадські активісти. Ми не будемо втомлювати читача кількома листками тексту, а лише констатуємо підсумок: зловживань не виявлено. Іншими словами, громадські активісти, здійнявши галас, своїх підозр не довели. Але що цікаво, і привселюдних вибачень не було. У той грудневий час навіть ходила по руках газета, у якій чорним по білому писали активісти про свої підозри. Пригадую, коли все це щойно розпочиналося, керівник освітянського відомства Наталя Юзвяк сказала: "Нас уже 100 разів перевіряли усі, кому не лінь, ну перевірять 101-й". Хоча у приватній розмові зазначила, що її батько приніс додому з церкви газету  громадських активістів із звинуваченням відділу освіти. Наталія Іванівна довго пояснювала, що все це неправда, але батька, який хапався за серце, годі було переконати... Але активістам - не до вибачень і чиєсь здоров’я - не тема.

 

Є у Самборі ще одна ситуація. У одному з видань громадської організації було повідомлення про начебто нечистоплотність когось із волонтерів від влади. Один із волонтерів подав до суду на громадську організацію, а тепер її захист твердить, мовляв, не мали на увазі те, на що скаржиться позивач, і взагалі, доведіть, що це ми писали… У часі передвиборчої кампанії таких листівок чи газет буде немало - Самбір славиться обливанням брудом. І важливо, щоб люди вчилися відділяти зерно від полови, а політики - поводили себе толерантно. Бо вибори приходять і відходять, а люди залишаються.

Роман ІВАНЧУК

 

І другого сина до війська забрали

Ми перейнялися клопотом жительки Чайкович Марії Іванчак, яка звернулася до редакції за допомогою. Але єдине, що можемо, то привернути увагу громади.

Пані Марія розповіла, що її син Володимир одного разу потрапив у якусь халепу. Чи то хтось на нього міліцію викликав, чи то машина правоохоронців сама підібрала його на підпитку - це  не суть важливо. Факт той, що серед ночі він опинився у Самбірському міськвідділі міліції, а вранці його спровадили до військкомату. Там відразу пройшов медогляд і лише на день приїхав додому, аби розповісти матері, що йде до війська. Пані Марія щось йому  у дорогу зібрала і відправила. Зараз Володимир на полігоні проходить вишкіл, а потім може опинитися на фронті.  А  матері  залишилося  кілька питань, на які вона шукає відповіді: чому з міліції сина відправили у військкомат, чому його взагалі взяли служити, коли він був, за словами матері, комісований свого часу і армійської служби не проходив? Мовляв, що толку з такого бійця. Але і на це пані Марія не надто скаржиться, бо розуміє, що війна в державі, що хтось має обороняти її. Але дуже просить і нашого впливу, і впливу влади на те, аби Володимира на війну не взяли, бо молодший син Михайло уже на передовій зі серпня. Мама назвала нам гарячі фронтові точки, де він був, а потім додала:  хіба скаже правду... Не знаємо, чи є така норма, аби відразу двох синів брали на війну, але нам видається, що пані Марія у чомусь має рацію: віддати зразу двох - складно. За  одного  душа болить, а тут відразу біль душі треба на двох ділити.

 

Роман ІВАНЧУК.

Останнє оновлення (Понеділок, 31 серпня 2015, 20:47)

 

Рішення влади про виділення пляців воїнам АТО оскаржують у суді

В Інтернеті з’явилася інформація про те, що Львівщина виділила уже воїнам АТО близько півтори тисячі пляців під забудову. Якщо враховувати, що лише Самбір роздав 270 ділянок, то можна зробити висновок, що левова частка - за нашим містом. Бо в інших роздали мізер.

ТА НАВІТЬ після цього заяви на виділення ділянок для воїнів АТО продовжують надходити і додатково є ще півсотні. Навіть приїжджав чоловік зі Львова і коли просив план під забудову у Самборі, сказав, що в обласному центрі не дочекається. Лише протягом одного дня в ратуші зареєстрували 7 таких прохань. А ті щасливчики, які вже отримали місця під забудову у мікрорайоні цукрового заводу, активно  взялися виробляти відповідну документацію. Розповідаючи про це, міський голова Тарас Копиляк зазначив, що питання про виділення саме там земельної ділянки, викликало у депутатів немало дискусій, питання проходило "зі скрипом", але, Богу дякувати, пройшло. Той "скрип" був викликаний різними міркуваннями, на які, безперечно, депутати мали право. Тарас Васильович додав, що приїжджали юристи від цукрового заводу і визнали, що земля, яка колись належала цукровикам, тепер не належить. У ці дні в ратуші мала відбутися нарада з представниками комунальних служб, які злагоджено мають допомогти новим забудівельникам у підведенні до кварталу води, світла, газу, каналізації. Більше того, мер каже, що коли "наріжуть" пляци, то він організує прокладання цивілізованих доріг, аби кожен мав нормальний заїзд. Твердить, що в Європі будівництво таких кварталів розпочинається власне з доріг. Це у нас спочатку будують, а потім думають про облаштування вулиць. Хоча, вислухавши все це, журналісти попросили міського голову підтвердити чи спростувати чутки про те, що хтось оскаржує рішення сесії міськради про виділення там ділянок воїнам АТО, бо, мовляв, вони примикають до промислової зони міста. Тарас Копиляк підтвердив, що громадянка Сікорська (щоправда, не уточнював, хто вона і яке має відношення до промислової зони) подала заяву у суд. Безперечно, має право на це, як і може мати свої аргументи. Однак, мер споді-вається, що суд прийме правильне і законне рішення і навіть допустив, що жоден служитель
Феміди, мабуть, не дозволить відмінити владне рішення, яким воїнам АТО виділили землю. Один з бійців, дізнавшись про суд, сказав, що хлопцям доводиться ціною життя відстоювати на сході українську землю, а в Самборі - в судах.

 

Минулого тижня  відбулося перше судове слухання. Тема дуже цікава - коли щось ще почуємо, то неодмінно розповімо.

Роман ІВАНЧУК.