Високий Замок Самбірщина

У рідному селі керівника районної культури закрили бібліотеку

Коли у порядку денному Старосамбірської районної ради вичитали питання про закриття сільської бібліотеки у Стрільбичах, то стало млосно на душі. Бо це село - родинне для керівника культури Петра Юрчика, а тут така оказія…

Як з’ясувалося, все значно простіше. Річ у тому, що Стрільбичі - це чи не найдовше село у гірському районі і за колишніх часів там було одразу дві бібліотеки. Може на той час і читали люди більше, але у нинішні часи є якісь там урядові рекомендації на те, аби одне село мало тільки одну бібліотеку. Та, яку вирішили закрити, була уже геть нікудишньою, зберігати там книги було соромно, та й працівниця, досягнувши 70-літнього віку, попросила на заслужений відпочинок. І уже рік бібліотека ніби рахується, а її насправді нема. Тому пан Юрчик і вийшов на сесію райради… При цьому у нього перепитали, чи є ще у районі села, де так само дві бібліотеки. Виявляється, є аж три такі села, але наразі "різати по живому" не будуть, бо книгозбірні начебто працюють, а їхнім господиням ще далеко до пенсії. Зрештою, Кабмін не наполягає на  рівні однієї бібліотеки, а тільки рекомендує.

 

Роман ПОГОНИЧ

 

Кіна не буде - це точно

У Старосамбірському районі досі діяла дирекція кіномережі. Ми, відверто сказати, не знаємо, чи "крутили" фільми - ніколи цим не цікавилися, але кіномережа існувала.

Минулого тижня депутати райради її ліквідували, створили ліквідаційну комісію. Ми помітили на сесії, що керівник установи довго тримала руку, щоб щось своє сказати, але слова їй чомусь не дали і як тільки відбулося голосування, жінка покинула сесійну залу. Але вся та історія може б і не варта була великої уваги, якби не один момент. Коли обранці обговорювали бюджет, то у якомусь там місці згадали, що треба на кінофікацію додатково 60 тисяч гривень. Здається, з цією сумою погодилися. Але тут же влада додала своє: це питання було на порядку денному ще у минулій каденції. І якби тоді, за часів Ореста Бонка, структуру ліквідували, то пішло б на кінофікацію 30 тисяч гривень. Коли ж проблема досягнула нинішньої каденції, то вартість питання зросла до 60 тисяч бюджетних гривень. От вам і ціна затягування сесій. Якщо не помиляємося, сесія за попередньої каденції розпочалася ще навесні, але так до виборів і не закінчилася…

 

Роман ПОГОНИЧ

 

Чи впізнає директор свою школу?

Схоже, у самбірську школу-ліцей імені Андрія Струся (колишня дев’ята школа, НВК-ДНЗ) повертається колишній директор Всеволод Горняткевич. Кілька років поспіль тривали судові засідання: чоловіка то поновлювали, то потім рішення оскаржували. І, хоч остаточного рішення Феміди ми не бачили, але в ратуші  готують кошти на виплату пану Горняткевичу заборгованої зарплати за вимушений прогул. До кінця року, зазначив на сесії міськради мер Юрій Гамар, треба заплатити 68 тисяч гривень. Хоча прозвучала і цифра у 100 тисяч гривень. Міський голова сказав, що ці виплати мусять бути через "недолуге керівництво міста та відділу освіти" попередньої влади. Ми найменше бажання маємо сперечатися з Фемідою, але якщо пан Всеволод повернеться у школу, то, мабуть, її не впізнає. За час його вимушеної відсутності і "недолугого керівництва" заклад дуже змінився і почав набувати  авторитету.

 

Роман ІВАНЧУК.

 

Чиновники віддали свої робочі місця малечі

У селі Калинів Самбірського району відкрили дитячий садок. Це перший і позитивний наслідок децентралізації та об'єднання громад.

Новокалинівська міська рада об’єднала довкілля, у тому числі і Калинів, а тому вивільнився у центрі села невеличкий будиночок, який до того слугував місцем праці сільської ради. Теперішній очільник громади Богдан Юзвяк зумів перепрофілювати сільський "білий дім" з користю для діточок - підвели воду, встановили бойлер, обладнали кухню. Щоправда, наразі харчі дітям будуть возити з Нового Калинова у навмисне придбаних німецьких термосах, страви у яких зовсім не тратять своїх властивостей. Та й, зрештою, щоб доставити термоси з Нового Калинова у Калинів - багато часу не треба. Зате діточки тепер матимуть свій садочок у рідному селі. Наразі там 22 малюки, вакантними залишаються ще 3 місяця. Новий прихисток для малечі освятили місцеві священики, а гостями свята були очільники Нового Калинова  та Самбірщини.

 

Роман ІВАНЧУК.

 

Як у Самборі відпочивало покоління, якому нині п’ятдесят

Якось повертався на радіо-таксі з району у Самбір. Був пізній вечір і підпилі молодики щойно йшли на сільську дискотеку. Місце машині не уступали, бо вони там місцеві, а ми заїжджі. Почав я згадувати молодому водієві, як ми колись на дискотеку ходили і куди ходили. Йому це було цікаво, він місцями весело реготав, а я так і не збагнув, що з моєї юності видається нинішнім таким смішним. А зрештою, молодий таксист попросив за нагоди розповісти у газеті про розваги їхніх батьків, мовляв, це прикольно. Спогади пишуть пристарші журналісти, мені начебто ще ранувато, але спробую