Високий Замок Самбірщина

Невтомний мирний фронт

Допомогу військові від наших земляків недавно супроводжував на східний фронт головний лікар Львівської обласної клінічної лікарні, депутат облради Михайло Гичка, розповіла "Високому Замку" голова райради Тетяна Терлецька. Старосамбірщина зібрала немало продуктів харчування, товарів особистої гігієни. Дуже активно долучилася православна громада на чолі з отцем Іваном Біликом. Транспортом, аби все це добро  звести у район, допомогли Ігор Піхоцький, Михайло Гагалович… От, повірте, ми не втомлюємося про це писати так само, як не втомлюються наші щирі українці на мирному фронті.

 

Роман ПОГОНИЧ.

 

100 грамів - на 100 років! Гріх не пригубити…

Життя після 100 років тільки починається, подумала собі голова Старосамбірської райради Тетяна Терлецька після того, як погостювала у помешканні сільського ґазди Степана Микити у селі Велика Сушиця.

Степан Антонович мав  100-літній ювілей, а виглядав, тьху-тьху, нівроку, коньячку з гостями випив. Бо як без коньяку на такому зрілому святі! Сидів за столом поруч з дружиною, на 16 років молодшою,  такий святковий - у вишиванці, згадував давно минуле - і польську війну, і концтабір, і Сибір, і втечу звідти, і нелегке життя, бо хіба у когось воно легким було?.. А ще тішився, що має троє дітей, шестеро внуків, три правнуки. І це при тому, що одружився  у 40 років. І все встиг… Разом з пані Терлецькою 100-річчя відзначали сільський голова Михайло Середницький, керівник со-ціальної служби Леонід Копач, від Михайла Гички передали премію - по 10 гривень за кожний прожитий рік. А ще гості принесли дідусеві теплу ковдру, бо на схилі літ тепла хочеться…

 

Роман ПОГОНИЧ.

 

Гроші люблять… гласність

Відтепер чи не вперше в області Старосамбірщина стала відкритою у всіх фінансових операціях. На сайті райради є посилання на сторінку, де вивішують усі "платіжки", які стосуються руху коштів у бюджетних установах. Свого часу цього домагався депутат  Мирон Пацай, а у керівництві "білого дому" не побачили нічого таємничого у тому, що зацікавлені будуть знати, куди кошти йдуть.

 

Роман ПОГОНИЧ.

 

Як Василя на Василя у Старому Самборі образили

То були іменини всіх Василів і того дня власники поважного імені поспішали у крамниці затарюватися. Нічого дивного - вранці, як правило, ходять колядники-віншувальники (початок українського Нового року) і ті, які хочуть першими бути біля святкового тіла іменинника.

Але нашому герою спиртного у одному з супермаркетів не продали. Як пояснили, на прохання міської ради, яка начебто попросила торговельників не торгувати горілкою до 10 ранку. Хоча, признатися, ми вперше чули, що міськрада таке рішення приймала… І чому заборона стосується лише маркету? Але пан Василь, якого всі знають у райцентрі як майже непитущого, вийшов із ситуації - заплатив гроші, взяв товар, а на касі його "проб’ють" після десятої, коли в комп'ютерах запрацює відповідна програма. Ми уже не раз писали, що заборонами пиятику, у тому числі і вранішню, не побороти. А поважному  Василеві зіпсували святковий настрій…

 

Роман ІВАНЧУК

 

Храм Книги, який збудувала Віра Яківна

От чомусь так трапляється, що всілякі погані новини витісняють на задвірки газетної уваги простих і щирих людей, які багато літ скромно і чесно виконують свою роботу. Нині ми розповімо про Віру Яківну Буцу - заступника директора Самбірської Центральної бібліотечної системи по роботі з дітьми. Інакше, як авторитетом її не називають. Недавно вона відзначила свій ювілей, а для нас гарна нагода поговорити про людину, яка усе життя віддала роботі з книгами та читачами.