Високий Замок Самбірщина

У Рудках давно посуха, а у селах щойно починається

До "Високого Замку" звернулися рудківчани з давньою темою - нестача води. Надворі спека, а охолодитися  нічим. Люди правильно піднімають проблему, та тільки від того, що піднімають її, нічого не міняється. Ми зателефонували до одного з обивателів містечка і поцікавилися, як давно він бачив добрий напір води у крані?  Відповідь приголомшила: двічі вода була у червні, і то посеред ночі. При цьому, у Рудках через те, що вода подається здалеку, ціни на неї чи не найвищі  в області.

Повірте журналістським рокам, уже десятиріччями преса пише про водопостачання Рудок. Це давня біда, над якою працюють усі попередні міські голови, нинішній і буде працювати наступний. Тарас Курило, господар міста, коментуючи ситуацію, сказав, що місто, як  і його околиці, - безводні. Тому роками питну воду доставляли з Городоцького району. А це орієнтовно - 25 кілометрів. Таку схему було запропоновано багато десятиріч тому і, на жаль, вона не змінилася. Проблема в іншому - той водопровід не витримує випробу-вання часом і тиском води, тому часто рветься. Через це Рудки залишаються без води і, як правило, сам на сам з давньою проблемою. Але, за словами Тараса Мар’яновича, він не хотів би всі проблеми зводити лише до рівня водогону, бо проблеми дірявих труб є і в міській системі водопостачання. Та найцікавіше, що Городок начебто подає нам воду, а вона кудись дівається. Плюс - крадіжки з боку споживачів. Надія лише на те, щоб спровадити у місто інвестора, віддати йому систему постачання води та водовідведення в оренду (концесію) і тільки тоді вирішити проблему водопостачання міста, яка гнітить громаду уже багато десятиріч. Фактично процес переговорів міська влада розпочала  уже рік тому. Дай Боже, щоб добрі наміри збулися.

І, до слова, про воду. У такій же системі посухи починають жити і села на Самбірщині та Старосамбірщині - давно дощів не було, ріки обміліли, колодязі стають порожніми.

 

Роман ІВАНЧУК.

 

Ратуша буде судитися з районом через медицину

Тема, якої наша газета ніяк не позбудеться, бо проблема набула гострої актуальності, - медицина. Продовжили її журналісти, спілкуючись зі Самбірським міським головою.

Зокрема, поцікавилися статутом, який районна влада прийняла на своїй сесії, позбавивши співзасновництва міську раду. Тарас Копиляк зазначив, що на це рішення ратуша подає у суд, бо вважає, що її незаконно позбавили впливу. Потім додав, що не хоче, аби лікарня ділилася на міську і районну, згадав, що кожного року з бюджету розвитку місто додає гроші  медикам на ремонти приміщень, закупівлю апаратури. А ще підрахував, що місто віддає районові на співфінансування свої

22 мільйони субвенцій, хоча насправді, городян лікують орієнтовно на суму 18 мільйонів у рік. Оту різницю можна було б пускати на розвиток медицини, а натомість нею покривають "дірки", лікуючи селян, у тому числі і з сусідніх районів. Мер також висловився проти скорочення закладів медицини у місті і нагадав пресі, що свого часу два керівники району приходили до нього просити взяти медицину на своє адміністрування разом з медичною субвенцією для жителів району. Ратуша  погодилася, але район усе переграв, прийнявши статут, у якому єдиним власником залишається районна рада.

Тема медицини мала бути предметом розмови і на сесії райради. Звітувати про хід оптимізації готувався в.о. головного лікаря Ігор Федуняк, але до цього питання сесія  не надійшла. Натомість депутат Володимир Ковалів встиг заявити, що останнім часом, незважаючи на імовірні скорочення кадрів, прийняті на роботу  один лікар і три медсестри. Незадовго до цього у сесійних залах гуляла інша цифра, мовляв, за чотири роки на роботу у медицину прийняли більше 200 осіб.

 

Роман ІВАНЧУК.

 

Рік без Володимира Горбового

Добре пам'ятаю той ранок - 4 вересня 2014 року. Мені зателефонували зі Старого Самбора і сповістили страшну новину - помер Володимир Іванович Горбовий. У це несила було повірити, бо ще напередодні розмовляв з ним. Виявляється, напередодні він був у Львові, зустрічався з багатьма друзями і до багатьох телефонував. Чи відчував щось лихе?..

Після того дзвінка я ще довго не міг оговтатися і не брав на себе мужності з’ясовувати, чи це правда. Бо мені так хотілося, аби той дзвінок був помилкою. Та ба, зателефонував з поганою звісткою син Володимира Івановича Святослав…

Може перебільшую, але на моїй пам’яті такого велелюдного похорону давно не було. Кажуть, якби людина за життя побачила власний похорон, то жила б зовсім інакше. Я думаю, Володимир Іванович прожив своє життя так, що заслужив сотень людей, які прийшли провести його в останню дорогу… А потім я ще довго не міг звикнути до того, що Володимира Івановича нема. Знаєте, він хворів, але всі уже так звикли до його недуг, що ніхто й подумати не міг, що життя так рано обірветься…

Ми прожили рік без Горбового… Не хочу нікого образити, але з відходом  у  вічність  лише  однієї людини район дуже багато втратив. Втратив ті починання, які впровадив Володимир Іванович, втратив гарні ідеї, з’явилося десятки запитань, на які тільки він міг дати відповіді. Навіть ті, які визнавали його колись своїм опонентом, тепер зізнаються: його не вистачає, його, на жаль, ніхто не замінив... І вір після того, що незамінимих  людей не буває…

Давайте завтра, 4 вересня, щирою молитвою пом’янемо Володимира Івановича Горбового. Думаю, це буде багатотисячний "Отче наш"…

 

Роман ІВАНЧУК.

 

Страшні аварії Старосамбірщини

У Бусовиськах в аварії постраждало троє людей. За попередньою інформацією, яку озвучив прес-центр обласного ДАІ, водій "Жигулів", 22-річний мешканець району, виїхав на узбіччя, де був припаркований автомобіль "ГАЗ".

Керманич "Жигулів" та двоє його пасажирів - 22-річний юнак та 14-річна дівчина після зіткнення набули статусу потерпілих. Медики діагностували у водія струс головного мозку. У пасажира - рвану рану долоні та закриту черепно-мозкову травму, а у дівчини - забій коліна. Їх шпиталізували у Старосамбірську районну лікарню.

Але це не найстрашніша аварія у районі за останні десять днів. Страшніше було біля Торчинович. Там автомобіль в'їхав  в  електро-опору. Прикро, але загинули водій та пасажир. Ще одна людина  отримала травми. Аварія сталася близько 00.30 години. Водій автомобіля "Ford Galaxy", 29-річний мешканець Самбірщини, злетів у кювет і в'їхав в електроопору. Водій загинув на місці події. Двох пасажирів госпіталізували, однак один із них, 23-річний юнак, помер уже у лікарні. Другий пасажир, 24-річний мешканець Старосамбірського району, отримав тілесні ушкодження. У нього діагностували закриту черепно-мозкову травму, тупу травму грудної клітки, перелом ребер, множинні поранення грудної клітки та спини.

Олексій ШЕВЧУК.

 

Вища освіта повертається у Самбір

Тривалий час у Самборі пустує приміщення, де колись були факультети Дрогобицького педуніверситету. Науковці відселилися, а будівля залишилися, і увесь той час влада намагалася, можна сказати, безуспішно знайти нових квартирантів.

Просто не ті часи в Україні, коли виші хочуть відкривати свої філіали. У нас нині не можуть втримати те, що уже є. Тим не  менше, щось та зрушилося у справі вищої освіти в нашому місті. У всякому випадку, протокол про наміри підписаний… Протокол, певна річ, ще не надто велике досягнення, але уже перший крок.

Міський голова Тарас Копиляк та благодійний фонд "Колегіум Анни Ярославни" в особі голови фонду Віри Нанівської домовилися про наміри щодо створення у нас вищого навчального закладу "Самбірський інститут технологій" (САМІТ). Перед підписанням протоколу своїми думками поділилися виконавчий директор ГО "Український науковий клуб", голова робочої групи Наталія Шульга, заступник міського голови Юрій Леськів, директор Самбірського технікуму економіки та інформатики Мирон Козловський, представник благодійного фонду "Колегіум Анни Ярославни" Микола Шийко, депутат міськради Іван Тимців та інші.

Згодом ми розповімо вам детальніше про навчальний заклад, який планують відкрити у Самборі.

 

Роман ПОГОНИЧ.