Новини

Ще одне відрядження Зіновія Гіля на схід

Ще одне відрядження Зіновія Гіля на схід

Кілька районів області, у тому числі і Самбірський, зібрали цілу фуру продуктів та необхідних на передовій речей.

До збору провіанту долучилися мешканці з Рудківського закутка району, з села Вишня Городоччини, студенти Аграрного коледжу. У команді волонтерів, які їхали на схід з цими презентами, був і рудківчанин Зіновій Гіль. Він розповів, і це справді цікаво, що разом з ними їхав додому у село біля Сєверодонецька тринадцятирічний хлопчик Володя - справжній патріот. У його селі тільки на їхній хаті майорить  український прапор, за що над ними знущаються односельці… У Сєверодонецьку продукти з машини розвантажили і за неділю та понеділок на чотирьох бусах розвезли на блокпости майже по всій лінії фронту. Передали воїнам і дорогі медикаменти з Німеччини та пральну машинку у військовий госпіталь, що у Красноармійську.

 

Роман ПОГОНИЧ.

 

Капелан, який втратив страх перед війною

Капелан, який втратив страх перед війною

Священик зі Старосамбірщини о. Іван Гальо отримав почесну церковну відзнаку - іменний "Хрест військового капелана". Нагадаємо, що вперше в історії УГКЦ її глава блаженніший Святослав відзначив групу військових капеланів такими поважними нагородами.

Протоієрей о. Іван Гальо - капелан ГО "Майдан Старосамбірщини", немало днів провів на передовій як духовний опікун 80-ої окремої аеромобільної бригади. На Сході душпастир Божим словом допомагав і допомагає не лише нашим захисникам, а й місцевим жителям переносити жахи війни. До того додамо, що священик був і на Майдані, а потім, коли розпочалася війна, вирішив, що годі сидіти лише у мирному Хирові, треба бути і там, де його паства, де слово Боже зцілює  волю. Зрештою, о.Іван - один з тих небагатьох священиків, які уже давно втратили страх перед війною… За словами громадського активіста району Миколи Гомонка, о.Іван створив на передовій капличку, яка має шанс об'єднати всі церкви, бо приходять до неї віруючі всіх конфесій.

Микола СЕНЕЙКО.

 

 

Чотирилапі «сапери» та їхні наставники

Чотирилапі «сапери» та їхні наставники

Коли на вулицях Самбора бачу військових, то ставлюся до них з якоюсь особливою повагою. Одразу виникають питання: уже були на сході, чи ні, уже зазирали смерті у вічі, чи ні?.. Але не пасує про таке питати у кожного... Однак цього разу традицію порушив і просто так підійшов до двох молодих хлопців. А все тому, що поруч з ними були їхні вихованці - пошукові собаки. Може самбірські сапери і раніше мали у своїх рядах кінологів, а ми про це не знали?

Знайомимося - Богдан Петренко виховує "Джессі", а Михайло Борецький - "Чарлі". Перед тим, як братися за нову справу, а тим паче, вчити песиків реагувати на міни, хлопці самі пройшли науку у Кам’янець-Подільському навчальному центрі розмінування. Похвалилися, що собаки уже реагують на метал. І коли ще трохи підівчаться, то поїдуть разом з ними на схід. Ми дізналися, що чотирилапі "сапери", коли у полі знаходять міну,  зупиняються, а не починають рити землю, чи лапами її "розковирювати". Ми подивилися на собак зі співчуттям - на полі розмінування всіляке може трапитися… Собачки породи лабрадор були слухняними і коли господарі запропонували їм сфотографуватися для газети, не заперечували, а мирно вмостилися біля ніг наставників. Наостанок військовики додали, що до відправки на фронт готуються ще дві собаки - німецькі вівчарки "Джек" і "Джесі" та їхні господарі Микола Кухар і Михайло Дуднік…

А ми недавно вичитали в Інтеренті, що Донбас щиро встелений всілякими мінами, розтяжками, снарядами, які не розірвалися… І знадобиться щонайменше років десять, аби земля більше не чатувала смертельною небезпекою.

 

Роман ІВАНЧУК.

 

«Згадають мене всі»

«Згадають мене всі»

Під такою назвою розпочалася акція з пошанування військовослужбовців, які віддали своє життя за рідну землю. Наші Воютичі стали селом, яке розпочало Всеукраїнський іміджевий тур. Тут похований один з наймолодших нацгвардійців, учасник АТО Іван Попіль. Воютичани оплакали смерть ще двох земляків - Ігоря Добровольського та Ігоря Бжостовського…

А того дня вшанувати їхню пам'ять велелюдно зібралася сільська громада. У Воютичі приїхала фольклорна група Академічного ансамблю пісні і танцю національної гвардії України. Перед концертом разом з рідними Героїв, очільниками району - Миколою Фреєм, Андрієм Бобаком, війтом Михайлом Яремком помолилися на сільському кладовищі… Ведуча зустрічі - Ірина Макеєва, диктор держтелерадіо з Донецька, висловила щирі співчуття Воютичам, які втратили на війні відразу трьох своїх синів. До громади промовляв Мар’ян Гаденко - народний артист України, композитор, поет-пісняр, який веде програму "Надвечір’я долі" на Першому національному. Саме він став ініціатором Всеукраїнського туру за власні гроші, який розпочали артисти разом з керівництвом Нацгвардії задля пошанування Героїв. Вшанували у Воютичах і Івана Буцу, якому пощастило вижити попри отримані травми у зоні АТО. Під оплески односельців Іван вийшов на сцену, щоб отримати від війта посвідчення Почесного громадянина села. А Мар’ян Гаденко так розчулився, що обіцяв знову приїхати у Воютичі у день села. До слова запрошували командирів наших Героїв - Івана Задворного та Івана Чорного. Артисти настільки були зворушені дійством, що їхні пісні звучали по-особливому врочисто і хвилююче.

 

Леся ЛЕНАРТОВИЧ.

 

ЗА «СМІЛЬНИЦЮ» ОБРАЗЛИВО…

ЗА «СМІЛЬНИЦЮ» ОБРАЗЛИВО…

Руки митників, притулені до стіни, більше нічого не братимуть?

Я не частий гість на українсько-польському кордоні, гендлювати не вмію і взагалі, відчуваю себе принизливо на митниці, бо на тебе дивляться, як на потенційного контрабандиста, хоча за усі попередні роки, коли ще пересікав кордон з поважними делегаціями, провіз дві пляшки горілки і два блоки цигарок, а у Польщі не знав, що з цим робити. Коли ж виміняв на злоті, то не знав, що купити… Ну, не дано провадити транскордонний бізнес.

 
Більше статтей...