Новини

Орховицьким школярам уже тепло

Орховицьким школярам уже тепло

З опаленням в Орховицькій школі увесь час був клопіт - старі вікна взимку не тримали тепла зовсім. Батьки давали дітям до школи калорифери, аби хоч якось зігрілися, хоча діти все одно сиділи в пальтах. Недавно ситуація змінилася, поміняли 51 вікно та 7 дверей, розповів голова райради Віталій Кімак, оскільки рік тому громада перемогла у конкурсному відборі програми розвитку ООН. На заміну вікон у школі витратили 316 тисяч гривень. Це кошти від Євросоюзу (222 тисячі гривень), районний бюджет (40 тисяч) та внесок громади і спонсорів - 30200 гривень.

До речі, на Львівщині закінчився прийом заявок громад на участь у конкурсах державного фонду регіонального розвитку. Райони області подали 260 проектів, з них Самбірщина зареєструвала найбільше в області - 31 проект на суму 99 мільйонів гривень. Зараз конкурсна комісія почне визначати переможців.

 

Роман ПОГОНИЧ.

 

Шанувальники улюбленого волейболу Володі Юричка знову мірялися силами

Шанувальники улюбленого волейболу Володі Юричка знову мірялися силами

Вдруге відбувається волейбольний турнір "Меморіал Володимира Юричка".

Цього разу змагання згуртували шість команд - переможець турніру, жіноча збірна медичного університету ім. Богомольця (м. Київ), команда "Дністер", за яку грає батько Героя В. Юричко, команда СШ №3, гімназії та СТЕТІ, збірна команди ветеранів "50+1". Народний депутат Андрій Лопушанський, який долучився до організації турніру, висловив вдячність тим, хто провадить цю благородну справу і у такий спосіб вшановує загиблих на війні, зокрема, директору технікуму М. Козловському, директору Самбірського ліцею сфери послуг №2 М. Тарасович, команді суддів Б. Карпінцю, Ю. Маланію, працівнику міськвиконкому В. Яцківському. Андрій Лопушанський зізнався "Високому Замку", що має у планах і надалі проводити такі турніри-меморіали пам'яті за загиблими Героями Небесної Сотні і АТО на всеукраїнських і  міжнародних рівнях. За задумом, вони відбуватимуться у Хирові, де закінчується будівництво спортивно-оздоровчого комплексу європейського рівня.

 

Роман ПОГОНИЧ.

 

Військо поповнилося 20 земляками

Військо поповнилося 20 земляками

Незважаючи на війну на сході, професія військового не втрачає популярності. Можливо, молодих людей вабить немала за нинішніми мірками зарплата? Але факт залишається фактом - минулого тижня, розповів військовий комісар Самбора Сергій Бабич, 20 чоловіків пішли на контрактну службу. Їх скерували у навчальні центри України.

 

Роман ПОГОНИЧ.

 

Нагороджена жертовність

Нагороджена жертовність

Ми не забуваємо ні загиблих Героїв Небесної Сотні, ні тих, хто віддає себе перемозі на фронті. Нам  приємно, що й наших земляків помітили і медаллю "За жертовність і любов для України" від Патріарха Київського і всієї Руси -України нагородили Павла Андрущенка, Зеновія Гіля, Петра Качинського, Івана Павліша, Михайла Турчина, Михайла Панчишина, Юрія Матіяша, Володимира Демчака, Петра Гренюха, Олексія Дмитраха, Ярослава Ковальчука, Василя Бурлаєнка, Руслана Лісовця, Ростислава Чаплинського.

 

Роман ПОГОНИЧ.

 

Де голова Жиліна?

Де голова Жиліна?

Наша газета підняла цю тему кілька тижнів тому. Наприкінці вулиці Купилевої у Самборі стояв пам'ятник Жиліну. Стояв так довго, що у нього відвалилася голова.

Чутки про те, що її хтось навмисне звалив, не підтвердили в поліції, а отже, єдино правильною залишається версія про те, що сам час знищив пам'ятник. Торкнулися цього питання і депутати, коли зібралися на сесію міськради, зокрема Любов Мосійчук риторично запитувала, що робити далі. Якоїсь конкретної відповіді від міського голови Юрія Гамара не почули. Почули, що цю голову хтось десь начебто зберігає. Але хто, де і навіщо - невідомо. Зрештою, як і невідомо, чи будуть пам'ятник перевозити на цвинтар, чи будуть доштуковувати ту чи іншу голову, щоб залишити монумент на старому місці. Наразі Жилін як стояв без голови, так і стоїть. Нам повідомили, що уже приїжджали якісь телевізійники, отож, де той сюжет вигулькне, поняття не маємо.

Минулого тижня нам зателефонував чоловік, який, як нам здається, чи не першим забив тривогу з приводу пам'ятника, який власне і приходив з цією темою до депутата міськради Любові Мосійчук. Він не хотів нам представитися, мовляв, "неважливо моє прізвище". Та, зрештою, і нам не стільки важливо прізвище, скільки сказане. На думку чоловіка, є багато самбірян (він опитував), які хочуть, щоб Жиліна відновили на цьому ж місціПамятником опікуються воїни-афганці і їм, зі слів співрозмовника, не байдужою є ця та тема. Коли ми перепитали, хто і яким коштом має відновлювати голову Жиліну, чоловік сказав, що цей обов'язок має взяти на себе міський голова. Сказав, щоправда, трохи інакше, це ми уже перевели на людську мову

Що ж, і така точку зору має право на життя.

 

Роман ІВАНЧУК.

 
Більше статтей...