«Волонтери перемоги» з Риму

«Волонтери перемоги» з Риму

З Юрієм Янчишиним знаємося давно, можна сказати, з юних літ. Бо скільки того Самбора… Щоправда, кілька років тому він змінив місце проживання і, як багато земляків, опинився в Італії. Богу дякувати, існують нині соціальні мережі і завдяки активній життєвій позиції Юрія, ми тепер дружимо через комп’ютер. Річ у тому, він став активним волонтером і про всю свою діяльність, діяльність української діаспори в Італії задля помочі військові, пише у Фейсбуці. Тому таке враження, що ні то я в Італії, ні то він - у Самборі. А днями сам завітав у редакцію "Високого Замку"…

МуШу зізнатися, що Юрій Янчишин ніколи не вирізнявся показним патріотизмом, не рвав на собі вишиванку, більше того, він доволі часто розмовляв тепер чужою нам ро-сійською мовою. Тому перше, про що запитав, звідки той патріотизм зараз? Ну, каже, якби у тебе відтяпали у квартирі одну кімнату, що б сказав? Це Юра мав на увазі Крим… А непоказним патріотизмом він зайнявся ще з часів Майдану, куди, до слова, навмисне з Італії приїжджав. Потім, коли розпочалася війна на сході, то він, здається, тільки тим і займається, що гуртує в Італії наших краян і допомагає армії. Наші там створили асоціацію "Українці в Італії” і тема війни їх ще ближче об’єднала. Разом збирають одяг, взуття, продукти, навіть метал для "буржуйок", засоби гігієни, спальні мішки, намети. В обов'язковому порядку з кожною передачею на Україну  їдуть дитячі малюнки. Що цікаво, до благодійництва долучаються не тільки українки, а й італійці. Є одна старша пані, яка щотижня приносить свою норму - власноруч сплетених 5 шарфів. Або таке. Купують в Італії вовняні ковдри і передають самбірянці Євгенії Граніній, а тут вона шиє камізельки. І безкоштовно. Ще й сама докуповує всілякі застібки і замочки. Тепер оголосили збір шкіри (старі куртки, плащі) і так само шиють з них рукавиці та камізельки. Взуття, придбане в Італії, за потреби віддають у майстерню для ремонту. Самбірський чоботар бере чисто символічну платню. Одна пара придбаних чобіт в Італії - близько 5 євро - майже дрібниця, а нашим хлопцям на передовій - радість. Щотижня Юра їде на ринок в Римі - щось на зразок нашого секонд-хенду, і купує необхідні речі. Там вони недорогі і добротні. Переправити їх в Україну, виявляється, зовсім не складає труднощів, бо наші водії-перевізники транспортують товар безкоштовно. Не можна не назвати і цих благодійників - Богдан Шимко, Ігор Дорожовець, Богдан Ощіпок, Микола Муха, Володимир Гучок. Усе те добро везуть самбірським автомайданівцям. Юра каже, що цій структурі довіряють. А довіра у волонтерстві дуже багато важить.

Не так давно Юрій Янчишин сам був на сході. Бо одна справа - опікуватися воїнами з Риму чи Самбора, а зовсім інша - самому все побачити. Вражень дуже багато. Зрештою, привіз звідти і наряд на майбутнє. Один із підрозділів батальйону "Донбас" просить автівку. Набагато легше поміж українцями в Італії назбирати одягу чи продуктів, а от машина… Але і з цієї ситуації Юрій знайшов вихід - у селі, в якому живе, було свято. От і оголосили збір коштів на ав-тівку. Складалися й італійці. Машина вже є, чекає документів і невдовзі опиниться на передовій. Нам дуже хотілося, щоб співрозмовник поіменно назвав нам наших землячок, які допомагають армії. Згадав Ірину Гірняк, Наталю Дворецьку, а потім сказав: нас там так багато, що усіх і не назву, і не пригадаю. Та й мене, каже, не треба особливо вип’ячуватися, бо то не рекламна акція, то у нас стан душі…

І ще одне не зовсім до теми. Коли до нас приїжджають на
вакації самбірські італійці чи італійські самбіряни, то все їм тут не так - вчать жити і дивуються, як ми тут ще живемо. У випадку з Юрієм Янчишиним все інакше - таке враження, що він і не виїжджав…

Повірте, приємно писати про такі речі, про Римський батальйон волонтерів, хоча зі сумом мусимо констатувати, що у нас, в Україні, волонтерський рух чомусь починає занепадати. Ну, не видно уже того ентузіазму, що колись був.

...Оскільки журналісти “Високого Замку” - люди гостинні, запропонували Юрію з нагоди його візиту каву та щось до кави. Ви уявляєте, відмовився з тієї простої причини, що першу чарку підніме тільки тоді, коли “здохне Путін”.

 

Роман ІВАНЧУК

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Teen Whore Undressing Webcam Peril For The Golden Wonder Cute Busty Ebony Squirts And Twerks Mean Mistress Sph Comparison Gym Teacher Fucks Student Storking My Big Black Dick