Велике з Деркачем не згідне

Велике з Деркачем не згідне

У селі Велике на Старосамбірщині над урвищем Ільми, що є притокою Вирви, стоїть унікальна церковця. Голова церковного комітету Мирослав Мельник дослідив, що сільський храм має давню історію - з Польщі привезли документ, який свідчить - сільський духовний центр живе з 1620 року. Уже ця дата свідчить про те, що таких старовинних будівель у нас на пальцях рук можна нарахувати.

Але сталося так, що з роками, чи то пак, віками, річка стала загрозливо добиратися до будівлі. Точить береги бідолашна, не знаючи, що може позбавити сучасників прекрасної історичної будівлі. На щастя, у ті краї Княжпільської сільради одного разу добралася подорожувальниця та письменниця Галина Пагутяк, лауреат Шевченківської премії. Я так близько не знайомий з пані Галиною, але читав кілька її неперевершених творів. Незважаючи на свій суспільний статус, може просто так, взявши у торбинку трохи харчів, поїхати, як кажуть, світ за очі, щоб побачити світ трохи інакшим, ніж ми до нього звикли. І навіть не потребує гіда, який би тільки сплутував стежки і нав’язував своє. Так ось, Галина Пагутяк, потрапивши у Велике, побачила те, що, може, інші не бачили до того - церковцю над урвищем. І вдарила на сполох. Згодом її підтримали друковані видання, у тому числі і «Високий Замок», пізніше приїжджали науковці, інтелігенти, літератори і всі їхні звернення вилилися у владне рішення, - депутати обласної ради заклали майже 300 тисяч гривень на берегоукріплення. Мирослав Мельник розповідав, що заслуга у цьому і сільського голови Ольги Сивої, і голови райради Тетяни Терлецької, і голови РДА Ореста Бонка, і депутата обласної ради Михайла Гички. На господарський погляд пана Мельника, виділену суму освоїли повністю - берег укріпили, русло трішки змінили так, що воно вже не загрозливе, і церковцю, можна сказати, вберегли. Хоча то ще не всі роботи, які треба виконати. Значить, і у майбутньому будуть просити владоможців, щоб допомагали... Але Мирослав Мельник втішився зустріччю з нашим репортером не тому, щоб розповісти про це, а з іншої причини. Громада села уповноважила його спростувати чужі чутки про те, що цей об’єкт начебто недбало довершили, що гроші пішли невідомо де, тобто, їх хтось украв... Ці звинувачення один пан запустив кудись у соціальні мережі, тому мешканці Великого дуже на нього загнівалися. Ми обіцяли пану Мирославу, що передамо точку зору громади, бо насправді не хотіли вживати прізвище людини, яка начебто причетна до цих чуток, бо чоловік насправді багато робить на Старосамбірщині задля того, аби пошановувати Героїв УПА. Але пан Мирослав наполіг, що прізвище Василя Деркача має прозвучати, аби він дав спокій Великому і не наговорював на людей нічого лихого.

Роман ПОГОНИЧ.

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити