Година з головним поліціянтом

Година з головним поліціянтом

Коли запрошує на зустріч головний поліцейський реґіону, то не можна відмовити, бо однаково буде щось цікаве для читача. Це з одного боку. З другого - все набагато простіше: Василь Страшівський (на фото), який недавно прийшов на посаду в Самбір і об'єднує у своїй особі ще й Старосамбірський та Турківський райони, захотів бути ближчим до людей, відвертішим і розповісти про те, що його найбільше розхвилювало за ті останні кілька тижнів на посаді.

Вбивство по-ралівськи

Воно трапилося акурат того самого дня, коли Василь Степанович прийшов керувати у Самбір.

Потерпілий жив самотньо... Того дня він готувався йти до когось на будову, збирав таких же заробітчан, шукав бетономішалку. О де-вятій вечора у нього гостював сусід, який час од часу заходив у гості... Після десятої начебто зачинив двері і пішов спати. А вранці сусіди помітили, що на подвірї лежить закривавлений господар, і викликали поліціянтів. Уже на місці люди в погонах зясували, що чоловік був не просто убитий, а, можна сказати, закатований. На його тілі - на голові, шиї, плечах, обличчі - численні ножові поранення. Причому, частину з них, за висновком експерта, нанесли уже після смерті людини. Цілком імовірно, що смерть настала після удару ковбицею по голові, аби при падінні на неї. Поруч лежало і знаряддя катувань - кухонний ніж з розколеними лезом і ручкою. Василь Степанович твердив нам, що деякі удари негідник наносив жертві уже зламаним лезомПрибувши на місце події, поліціянти одразу опитали сусідів. Хтось чув, начебто о 22.30 чули з того подвіря якісь крики. Але особливого значення не надали. Річ у тім, що, допускаємо, до самотнього чоловіка часто приходили друзякиІ собаки гавкали того вечора, але знову ж таки, ніхто значення не надав. Станом на сьогодні, зізнався підполковник поліції, розглядають кілька версій убивства - і справу рук когось із сусідів, чи тих, з ким ходив на тимчасові роботи. Ускладнило пошук те, що протягом усієї ночі йшов проливний дощ і змив усі сліди. Остаточно розставлять крапки над "і", коли проведуть усі необхідні експертизи, але убивство, запевнив пан Страшівський, буде розкрито. У колишні часи за такого кола підозрюваних, твердить він, хтось обов'язково сів би уже до в'язниці. Я ж, каже співрозмовник, не можу дати команди на арешт, перед тим не пересвідчившись у тому, що це справді винуватець. Важливо не просто закрити справу і тішитися похвалою начальства, а посадити в тюрму винного. І пригадав, що коли працював на Старосамбірщині, то одне з убивств розслідував півроку, але убивцю затримали тільки тоді, коли докази проти нього були неспростовними.

Рекетир у Самборі квартиру винаймав

Треба сказати, що час од часу такі повідомлення зявлялися у кримінальній хроніці і раніше. Хтось із місцевих лобуряк, зважаючи на те, що Самбір - місто студентів, організовував собі рекетирське ремесло. Ну, здогадуєтеся, про що йде мова. Перестрівають студентів, лякають, вимагають грошей. Такі новини нічого іншого, крім обурення, не викликають. Уявіть собі, батьки відправляють дітей на науку в Самбір, дають їм кілька гривень... Мало того, що навчання - задоволення не з дешевих, та ще й містечкових рекетирів годуй.

Приблизно за такою формулою діяв і 21-річний житель одного зі сіл Самбірщини, який винаймав на вулиці Перемишльській квартиру. Чи навмисне для свого ремесла винайняв, не скажемо, але діяльність розвинув значну. Підполковник поліції Василь Страшівський розповів, що той спочатку обирав жертви з числа тих, кого можна налякати, а потім збирав гроші. Суми спочатку йшли мізерні - 5-10-20 гривень, а потім апетити росли. Хлопці, аби не відчути на собі погроз, погоджувалися. Але з часом рекетир настільки знахабнів, що уже сам не ходив за даниною, а вимагав, аби студенти технікуму економіки та інформатики самі поміж собою збирали і йому віддавали. Таку поведінку молодик пояснював тим, що він тут, мовляв, є куратором території і хочете чи ні, а платити треба. Може б ця історія і далі була втаємниченою, якби не один момент. Рекетир разом зі ще двома спільниками запросив трьох студентів до себе на квартиру. Для нас, щоправда, дивним було, як це серед білого дня тягнуть невідомо куди трьох юнаків, а вони не впираються. Василь Степанович сказав, що їх і не тягнули, їх просто хитрощами заманили, мовляв, не будьте такі ґонорові, зайдіть у гості. А у гостях на хлопців уже посипалися погрози відрізати руку, побити і так далі, якщо тільки вони тут же не організують 2300 гривень. Перелякані стали телефонувати до своїх друзів у гуртожиток. Потрібну суму, аби врятувати заручників, знайшли, але гроші "передавали" уже у присутності поліціянтів. Затримати негідників, каже пан підполковник, не було складно, бо вони ж зовсім недосвідченіЩоправда, двоє з тих, кого долучив 21-річний рекетир, активних дій щодо студентів не вчиняли, а от зачинателя справи суд взяв під варту. Йому світить тривалий термін ув'язнення. І хоч термін перебування трьох студентів підприціломножа був лише три години, але це однаково стаття, яка передбачає відповідальність за самовільне позбавлення волі. Це і стало причиною того, що всі українські засоби масової інформації умить заговорили про викрадача людей. Що цікаво, негідник, який зараз під вартою, раніше судимий і ще не відбув попереднього умовного покарання. То ж, сидіти йому довгоВасиль Страшівський зазначив, що не дійшло б такого резонансу, якби хтось із студентів раніше повідомив поліціянтів про "куратора території". А рекетир, до слова, свою вину заперечує, хоча що тут заперечувати, коли затримали його з грішми, не розумію, підвів риску пан підполковник.

Злодійчуки активнішими стали

Не так збіглося у часі, але так воно є. Як тільки на посаду в Самбір прийшов Василь Страшівський, крадіжки почастішали. Особливо кримінальним став ринок. Здається, діє одна і та ж банда карманників - у людей пропадають гаманці та мобільні телефони. Планують охоронці ряд заходів з тим, щоб нейтралізувати негідників. Так само почастішали випадки крадіжок з новобудов на території району - здебільшого у безпечних господарів зникають електроінструменти, побутова техніка.

Так само у деяких селах помічений слід, здається, однієї банди, яка, користається з того, що господарів нема, відважує пластикові вікна і краде усе, що можна. І в цьому випадку поліціянти просять людей бути обачними і не залишати свої помешкання надовго. Та ба, відсутність господарів навіть на 4-5 годин достатня, щоб злодії понишпорити у чужому помешканні.

І шахрайство у нас стало неви-ліковною хворобою. Хоча, як твердить пан Василь, шахрайство може бути тільки там, де люди геть забувають про безпечність. Ми уже направду втомилися писати про те, що коли до вас посеред ночі хтось телефонує і каже, що треба до ранку "відмити" сина від поліцаїв, бо його затримали не то на аварії, не то з наркотиками і треба (до приходу начальника поліції) перерахувати певну суму, не вірте і не перераховуйте. Коли ви купуєте товар через Інтернет, упевніться у тому, що ви не на гачку у шахраїв... У жодному випадку не диктуйте нікому номерів своїх банківських карток  і не вірте телефонним шахраям, що ви раптом виграли машину. Такий випадок на наших теренах був. В одну сім’ю зателефонували з радісною новиною - ви виграли машину, перерахуйте певну суму на оформлення. І сім’я, яка щойно відгуляла весілля, усю зароблену суму скинула… Видно, хтось добре знає, до кого телефонувати… Що цікаво, коли спрацьовує карткова система шахраювання, то гроші потім витягають з банкоматів здебільшого на сході України.

Пан Страшівський каже, що коли говориш з такими потерпілими про те, що ще кілька років тому усі журналісти розкрили такі шахрайські схеми, жертви відповідають, мовляв, не читають газет... Але після того, що нам стало дуже приємно, Василь Степанович похвалив "Високий Замок"…

 

Роман ІВАНЧУК.

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити