Господарі, ви де?

Господарі, ви де?

Трохи людських нарікань… Минулий тиждень ми прожили під знаком ремонту вулиці Січових Стрільців у Самборі. Водії, як тільки десь бачили наших журналістів, просили проїхатися тим шляхом. Їздили, дивилися, дивувалися. 

ПАНОВЕ владоможці, якщо вже беретеся за щось, то доводьте до пуття, а не людей - до істерик. Це ж центральна частина міста, ну гаразд - наші нарікають, але і перед гостями соромно. Може комусь у ратуші бракує господарської жилки, але є заступники, комунальники, дорожники, є всі - тільки ладу нема. Минулого четверга вранці один поважний самбірський начальник, який, як правило, їздить на службовій автівці, йшов на роботу пішки. З одного боку, зізнався, корисно владні м’язи розім’яти, з другого - шляки трафляють, бо машину потовк на вулиці Січових Стрільців і віддав ремонтувати за свій кошт…

Далі. Люди нарікають на те, що на вулиці Мазепи прокладали кабель до відомого у центрі міста супермаркета. Старезну бруківку зняли, кабель вклали, а назад  плитку постелили так похабно, що дивуються навіть ті, які у бруківці взагалі нічого не тямить. Ми віримо, що міський голова Юрій Гамар ходить тією стежиною – так званим «суецьким каналом», і не може не бачити. Але якщо там хоч хвильками встелили бруківку, то поворот з вул. Мазепи до костелу просто прикрили шматками старого асфальту. І це уже кілька тижнів. Може прозвітували майстри про гарно виконану роботу? Про ремонт тротуару на вулиці Стебельського мовчимо - заїжджі майстри кудись зникли…

Самбірянин Юрій Широков до цього переліку безгосподарності додав і розриту вулицю Коперніка. Каже, щойно відремонтував ходову на своїй автіці, і треба знову тягнути машину в ремонт. Хто йому компенсує витрати, риторично запитав у нас чоловік… Мешканці з цього керунку не дивуються такому господарюванню і навіть показують нам знимки розритого подвір’я на Коперніка, де живе сам міський голова. Півтора місяця, як роботи розпочали і не довершують… Досі не відкрита для проїзду вулиця Мазепи і машини йдуть в обхід. Кажуть, усі у трепетному очікуванні проїзду якихось котлів для молокозаводу, аж тоді дорога стане відкритою. Чи так воно, чи ні - поняття не маємо, але чого терпіти городянам дискомфорт через якісь котли?

Не знаю, як на це відреагують нинішні господарі ратуші, але мушу сказати таке. Коли міським головою Самбора був Тарас Копиляк, то траплялося, що вранці до центру міста - він в ратушу, а я в редакцію, їхали його машиною. Виїжджали з дому, як правило, о восьмій ранку, а в маґістрат потрапляли аж через півгодини. Зате встигали об’їхати півміста і побачити, що не так… Особливо прискіпливо пан Копиляк ставився до нарядів комунальникам, які давав перед тим. І горе тому начальничкові, який не виконав завдання, або виконав абияк.

Роман ІВАНЧУК.

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити