Якщо від двадцяти учнів відняти одного, то класу уже не буде?

Якщо від двадцяти учнів відняти одного, то класу уже не буде?

Батьки та освітяни Самбора шукали «серединку» у непростій справі оптимізації - наразі розійшлися миром, та чи на довго?

Ратушні економісти підрахували, що освіті Самбора бракуватиме до кінця року 12 мільйонів гривень. Сума, треба сказати, доволі загрозлива і з цим треба щось робити. Ми прогнозувати, що пікети на тему нестачі зарплат будуть влаштовувати медики десь у середині травня, але вони тримаються, хоч грошей бракує. А от на освітянських фронтах розпочалися бої. До речі, і педагоги розуміють ситуацію, і готові щось у себе оптимізовувати, однак немало з них не погоджується з тими кроками, які алярмово пропонує влада.

ПОЗИМИНУЛОЇ середи в міськраді зібралися директори навчальних закладів, керівники профспілки, щоб погомоніти про те, як далі бути.Мера Юрія Гамаране було, зате були заступники. Зустріч тривала без преси, але ми і так знаємо, що сторони дійшли хоч хиткого, але порозуміння. Домовилися, що тема актуальності не втрачає, що так чи інакше, певні заходи з економії коштів треба провадити. Як прокоментувала нам цю миролюбиву акцію одна директорка, ми, мовляв, не глупі, розуміємо, що біда тисне і готові економити, тим паче, ніхто ліпше за директорів не знає, де у нього резерви. І якщо захотіти, то можна знайти… Такі зустрічі мали проводити і надалі - чи то гуртом з владою, чи то індивідуально кожен директор з владоможцями… Та не встигли учасники зібрання випити кави після розмови в ратуші, як їм стало відомо, що на наступний день збирають виконком, який має прийняти рішення щодо мережі, а відтак - оптимізації в освіті. Виходить: говорили одне, а поза плечима їм влаштували інше. Це не могло не обурити, а тому наступного дня, тобто минулого четверга, більше сотні вчителів, батьків прийшли на засідання виконкому. Ми не будемо вас посвячувати у виступи, а вони були доволі емоційні - чого тільки вартують слова Юрія Гамара до одного з поважних депутатів, ви, мовляв, там не підгавкуйте… Усі дискусії вертілися довкола наповнюваності, особливо десятих класів. Ратуша пропонує: клас має складатися з не менше, ніж  двадцяти дітей. Опоненти ратуші кажуть інакше: нині десяті класи не формуються по новому, а учні, які бажають вчитися, переводяться, так би мовити, автоматично у 10 клас. І що буде, коли станеться так, що у якійсь школі продовжити науку вирішить 19 учнів? Їм директор має сказати: звиняйте, панове, але через рішення виконкому ідіть собі містом шукати інший навчальний заклад? Здається, саме це стало каменем спотикання, хоча, за твердженням педагогів, такий крок геть не рятує від боргу у 12 мільйонів. Що цікаво, обидві сторони - як ратуша, так і педагоги, у чинному законодавстві чи рекомендаціях з області знаходили свої аргументи, проте, нам найвагомішим видався інший: давайте не будемо нищити те, що є, і не будемо сіяти смуту поміж людьми, і не будемо бігти поперед паровоза… Тим паче, кількість учнів в одному класі геть не впливає на економію коштів, а державна субвенція все одно приходить у повному обсязі на одного учня. Інша справа, що у деяких, так би мовити, елітних закладах, відбувається поділ класів на дві чи навіть три групи, а відтак збільшується кількість вчителів, яким треба дати мінімальну (бодай би) зарплату і заплатити податки. Вчителі «неелітних» закладів твердять, що через такий поділ і видатки страдають їхні школи….Окремо говорили про храми науки з периферії. Якщо їх понизять у статусі, то школярам треба буде добиратися до центральних шкіл і там вони, за твердженням депутатки Лілі Гейник, можуть стати «селюками», з яких насміхатимуться «міські»…

Довго говорили на ці теми, а потім гостей попросили вийти з зали виконкому, щоб його члени могли тихо і без емоцій подумати над тим, яке прийняти рішення. Прийняли, Богу дякувати, Соломонове - таке, яке нікого не образить: давайте, мовляв, будемо діяти за законом і приймемо ту норму, яку на верхах придумають. Здається, саме такий вердикт членів виконкому найбільш, можна сказати, безглуздий і компромісний. Це все одно, що прийняти рішення: давайте бути жити згідно з чинним законодавством… Маємо глибоку підозру, що на цьому фінансово-педагогічні проблеми не скінчилися.

Роман ІВАНЧУК.

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити