Мурчик-змієлов

Мурчик-змієлов

У мешканця Городища пана Романа є красень-кіт Мурчик. Полюбляє гуляти «сам по собі», любить ковбаску та рибку - зрештою, як усі його побратими.

Та від недавна нажив собі слави змієлова… Полудень, сонце смажить, кіт лежить собі у траві та відмахується від настирливих мух. Раптом листочки білої конюшини зарухалися і висунулося гнучке, звивисте тіло гадюки. Може Мурчик і не знав, що то за гостя несподівана, але спросоння метнувся гострими кігтями на небезпечну потвору. Змія засичала, висолопила роздвоєний язик, показавши гострий, наче шило, отруйний зуб… Роман, перелякавшись за долю улюбленого кота, вхопив першу-ліпшу палицю і ударив плазуна. Але Мурчик, відчувши підмогу, вхопив змію, що опору уже не чинила, і потягнув кудись з подвір’я…

Ми вдячні за таку розповідь нашому читачеві та палкому природолюбу Михайлу Хащівському, але мусимо сказати і інше. Добре, що на обійсті у пана Романа є такий сміливець, але з непрошеними плазунами треба бути украй обережними. Сколівщина уже прославилася численними нападами змій на людей, але тепер терплять і низинні райони. Екологи переконують, що після вирубаних лісів почастішали паводки, які несуть змій у наші райони. І тут, виявляється, їм добре, вони розкошують і починають нападати на людей. Надзвичайники нагадують правила, які допоможуть уникнути укусів плазунів. Насамперед потрібно знати місця їх найчастішого перебування. Змії поширені в заболочених місцевостях, біля зарослих озер і ставків, у горах. Будучи нічними тваринами, удень вони ховаються в старих пеньках, копицях сіна, під каменями або стовбурами дерев. Особливо уважними треба бути у занедбаних кар‘єрах, серед кам‘яних руїн, у закинутих будівлях.

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити