Чому у серванті Галини Качмарської фужери стрибають?

Чому у серванті Галини Качмарської фужери стрибають?

Галина Качмарська - колишня голова Чукви. Зрештою, її всі знають. І навіть, коли пішла на пенсію, однаково спокою не має. Разом з сусідами живе у тому закутку села, яке постійно гноблять важкі машини. Відчинити вікна, висушити білизну чи навіть просто подихати, стає важко, або машини розтовкли ту дорогу, яка колись була, а тепер за колесами пилюка волочиться… Ще й фужери у серванті стрибають…

ОДНОДУМЦІ колишньої голови переконані, що такі збитки їм творять аграрники з «Агро Лімітед». Ні, вони, нічого не мають проти їхньої сільськогосподарської діяльності, проте стали жертвою своєї дороги. У червні люди звернулися до керівництва фірми з проханням полагодити шлях. Все логічно: ви у нас працюєте, шлях розбитий - допоможіть. Це така собі тісна співпраця народу з аграрниками. Зрештою, великі холдинги на наших теренах беруть частенько участь у соціальних проектах. Керівники фірми дослухалися до чукв’янців і надіслали їм відповідь, мовляв, виділяємо 150 тисяч на ваші 800 метрів шляху, але… Якщо папір витримує усе на світі, то люди збунтувалися і прислали нам свого гінця з претензіями - а раптом до слова друкованого дослухаються. Перед тим скаржилися обласному депутатові Олегу Домчаку, який радив збирати схід села і гуртом добиватися справедливості. Почули, що дорога з важкими машинами їм набридла, а колись це був суцільний асфальт. Якщо влізти в історію, то років сорок тому то була не зовсім дорога, а шлях до Млина. За керівництва у Чукві Теодозія Брика - Царство йому Небесне, шлях розширили…  І аж тепер напасть упала. Додає свого ще одне: дорога від Задністря до Бережниці така, що навіть танк загрузне, тому усі лісовози, бензовози, зерновози з боку Страшевич бояться їхати на Задністря і завертають собі на невинну Чукву… Вся ця проблема так дістала місцевих обивателів, що вони готові дзвонити на урядову лінію і перекривати дорогу. Днями, за розповідями скаржників, проїхав бульдозер від фірми і зняв ті залишки асфальту, що ще чорніли. Залишки опинилися на узбіччях дороги так, що дощовій воді нікуди стікати. А ще кажуть, що великі аграрники мають свою об’їздну дорогу, але нею не користуються. Жінок все це образило і вони розповіли, що ледь з палицями та камінням за бульдозером не бігали… На 150 тисяч начебто знайшовся виконавець робіт, але днями жіночки з’ясували, що гроші до підрядника ще не дійшли… А вже осінь…

Так само можна писати про будь-який інший шлях у нашому регіоні, але нагадуємо чиновникам, що не треба людей доводити до відчаю… І ще. На цій закуреній вулиці живе матір загиблого в АТО Івана Луцишина. Бодай би з поваги до Героя - відремонтуйте шмат дороги.

Роман ПОГОНИЧ.

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити