о.Ігор Поливка: «Міжконфесійні протистояння ми пройшли ще на початку дев’яностих»

о.Ігор Поливка: «Міжконфесійні протистояння ми пройшли ще на початку дев’яностих»

Подією номер один в Україні стало надання Томосу українському православ’ю. Начебто всі радіють лише від того, що матимемо незалежну від Москви церкву, хоча, судячи з запитань, які чуємо на вулицях, мало хто орієнтується, що ж насправді відбувається і як воно буде, коли Константинополь надасть Україні її заслужену автокефалію. Люди начитуються фейкових повідомлень у соціальних мережах і не можуть розрізнити зерно від полови… Для того, щоб відповісти на ці та інші запитання, ми запросили до «Високого Замку» настоятеля Храму Івана Хрестителя, декана УАПЦ, митрофорного протоієрея о. Ігоря Поливку.

ТЧЕ, одразу перепрошую за те, що деякі мої запитання можуть здаватися  недолугими, але питатиму про те, що людей цікавить. Для початку, що таке Томос?

-Томос - це визнання, рівність перед іншими православними церквами, які є у світі. Це рівні між рівними… Коли Україна отримала хрещення Володимира Великого 1030 років тому (офіційна дата), то Томос автоматично був. А те, що наприкінці 17 століття Московія його у нас викрила і на основі Київської Митрополії утворила Московську патріархію - це теж факт. І на цьому наголосив Вселенський Патріарх Варфоломій. Те, що відбувається нині - повернення історичної справедливості.

-Надання незалежності українському православ’ю автоматично означає, що УПЦ КП та УАПЦ стають об’єднаними і матимуть одного Патріарха?

-Так. Але для того, щоб відбувся наш Томос, треба знати, кому його нададуть. Тому нині в Україні тривають перемовини, на даний час у нас перебувають два екзархи з Константинополя, які займаються організаційними моментами, мали зустріч з Президентом.

-Куди подінуться з України усі російські православні священики? Вони, маючи свої парафії та храми, яких немало в Україні, автоматично перейдуть під юрисдикцію Києва? Якщо і перейдуть офіційно, то неофіційно це зовсім не означає, що не будуть і надалі агентами Кремля, я правильно розумію?

-Вважаю, що усі матимуть можливість увійти в нову церкву і служити на вірність українському народові. Погодьтеся, рано чи пізно цей розподіл мав би статися, позаяк не може народ України, вибачте за слово, прислуговувати окупантам з Московії… Хочу вірити у те, що нинішні священики УПЦ МП зрозуміють цю істину, не залишать свої парафії та церкви, але їхнє духовне слово буде спрямоване на благо України. А що стосується «агентів Кремля», то кожному Бог суддя і рано чи пізно шило з мішка вилізе.

-За логікою, усе майно нинішньої УПЦ Московського патріархату має належати Україні. Чи не розпочнуться війни за храми? Зрештою, храми - це одна справа, а зовсім інша - як навернути прихожан Московської церкви в Україні власне до України? І як вважаєте, чи не відбудеться в Україні кровопролиття на міжконфесійному рівні, чим нас лякає Москва?

-Якщо священики УПЦ МП не будуть шельмувати громади, у тому числі і під наставництвом деяких народних депутатів, вірних Росії, то все буде гаразд. Що стосується храмів, то згідно з українським законодавством, громади є власниками церков. Якщо ж громада заявить про бажання перейти у нову церкву, то ніякий священик цьому не заперечить, бо він є найнятий громадою як служитель. Ну, повірте, такі святині українського народу як Почаївська Лавра, Києво-Печерська та інші мають служити народові України, а не чужинцям. Це наша історія, а не історія Московії.

-І нарешті. Якщо українське православ’я об’єднається, а дуже цього хотілося б, то чи не станеться так, що, м’яко кажучи, витіснятимуть греко-католиків чи представників інших конфесій, більше того, чи не розпочнуться і з цього боку протистояння: між католиками та православними…

-Міжконфесійнійні протистояння між греко-католиками та православними на наших теренах ми пройшли ще на початку дев’яностих і було б безглуздо до цього знову повертатися.

Роман ІВАНЧУК.

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити