Діти ремонтують дорогу до школи

Діти ремонтують дорогу до школи

Ця історія набрала багато галасу, бо такого ще не було, аби діти самі ремонтували собі дорогу до школи. А у Галівці спробували, бо можуть не відвідувати школу - у село не хоче заїжджати «Школярик».

И НАВЧАЄМОСЬ у Головецькій середній школі. Вона має «Школярик». Але водій каже, що не може до нас їхати по такій дорозі, бо раз поїде - і буде по транспорту.  Доїжджає здебільшого тільки до сусіднього села Мшанець. До нього нам йти сорок хвилин. Мусимо вставати о шостій ранку, щоб зібратись і доплентатись туди по тому болоті, - розповідає восьмикласник Віктор Нагина. - По обіді разом зі своїми двома молодшими братами та батьком пішли латати ями. Взяли домашні тачки, набрали цегли, що залишилась після ремонту церкви і нікому не була потрібна”.

Іншого виходу не бачать. У селі залишилось близько 100 осіб. Молодих родин практично нема. Не було навіть кого на допомогу кликати. Але до школи діти ходити мусять. «Останній раз дорогу в селі ремонтували три роки тому. Та й «ремонтували» - то так гучно сказано. Засипали ями трохи піском, та й все. Приїжджав недавно виходець із нашого села Іван Платок, який живе у Львові, то ми з ним сиділи, дзвонили і звернення писали, куди тільки можна, але ніхто не реагує. Яке кому діло до нас», - додає батько Віктора Володимир.

«Стрілки-Мшанець належить до доріг державного значення. Нас вже купу років тішать обіцянками, що коли відкриють пункт пропуску з поляками, тоді й зроблять капітальний ремонт. Але далі обіцянок справа не йде», - розповідаєМикола Дилин, сільський голова Мшанця, до якого належить Галівка.Як стало відомо LMNз власних джерел, у 2017 році на ремонт цієї дороги виділили 1 млн грн. Однак згодом торги на Prozzoro скасували. У 2018-го з держбюджету виділили 2,5 млн грн. Проте цих грошей вистачило на ремонт лише 3 кілометрів дороги, яка завдовжки 18 км.

Коли ця історія потрапила у соціальні мережі, то від деяких владоможців довелося почути, мовляв, це такий собі піар. Доля істини у цьому може бути, бо попровадивши добру справу, ініціатори відразу вирішили розповісти про це світові у ФБ - ось ми які... Але з другого боку, якщо уже діти беруться рятувати шлях до школи, то видно, і їм це набридло. Беруться за проблеми дорослих, нехай навіть засипавши ями цеглою, яка довго не витримає і розсиплеться. Та скільки б не було думок, залишається інша істина: дороги треба робити! Ми навмисне поставили «знак оклику», вважаючи, що це крик душі. І найперше, дитячий крик...

Роман ПОГОНИЧ.

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити