Горяни перевершили відому «Каzку», «поплакавши» над своїм болотом,

Горяни перевершили відому «Каzку», «поплакавши» над своїм болотом,

але є і ті, яким кліп не сподобався. І знаєте, чому?

Аплодисменти!!! Діти Мшанецької округи разом зі священиком оголосили війну бездоріжжю в настільки оригінальний спосіб, що в одну мить стали популярними на всю Україну. Це вам не тачками стару цеглу в ями возити, це вже мистецтво, причому високого рівня. 

ЯМИ, болото, «порвані» мости так допекли людям з Галівки, Грозьово, Мшанця, Бабино, Гвоздця, Плоского, Головецька, Дністрика, що вони переробили відому пісню «Плакала» на дорожній лад. Дісталося усім, починаючи від місцевої влади і закінчуючи самим Порошенком. А поміж ними були і Володимир Гройсман, і Андрій Лопушанський, і Олег Синютка - одне слово, бомонд. Мушу визнати, хоч і не поет, що слова настільки мудро та грамотно сплетені, що правдиві слова пісні «Плакала» меркнуть перед авторами гірської зони. Повірте, настільки талановито, що коли ми будемо наприкінці року підбивати підсумки визначними подіями, то авансом обіцяємо митцям внести їхній доробок у номінацію «Дорожньо-мистецька подія року». Буквально за добу кліп набрав тисячі оглядин і позитивних емоцій. Емоцій, як ви правильно розумієте, не від багна на шляхах, а від креативності. Нам важко сказати, чи усі перераховані чиновники, почувши шедевр, кинуться латати дороги гірської округи, але діти кинули їм недитячий виклик. Окрема вдячність священику отцю Роману, як ми зрозуміли, духовному натхненнику дійства. Якби кожен душпастир так гуртував коло себе молодь, було б не зле. І нам навіть здається, що й школярики, працюючи над шедевром, отримали кайф. Ще б - за одну ніч стати зірками Ютубу... Може навіть крутішими, ніж сам гурт «Каzка». А тепер поіменно про тих, хто вдарив мистецтвом по бездоріжжю, - Назар Титар, Світлана Токар, Марія Кахній, Аліна Стеблак, Богдан Криницький, Наталя Гром. Творчих вам успіхів!

...І поки Україна аплодувала самодіяльним митцям, які зняли кліп ліпший, ніж професійні кліпмейкери, оговталися і ті, яким була адресована оригінальна критика. Коли у Львові гостював сам Прем’єр Гройсман, журналісти попросили коментарів. Зі слів столичного очільника, 18 кілометрів від Стрілок до Мшанця як дорога державного значення не увійшли до переліку ремонтів на 2019 рік. Іншими словами, плачте скільки вам сліз вистачить... З’явилися і інші думки з протилежного табору... Начебто юні бойки готували свій кліп до приїзду на Старосамбірщину губернатора Олега Синютки, але чомусь не показали. Подейкують, Олег Михайлович не любить, коли на нього тиснуть... Ну, схоже, тут тисни-не тисни, дороги однаково не буде, хоча саме про неї у всіх відмінках рідної української мови говорять уже багато років поспіль... Далі - цікавіше: чому, мовляв, священик взяв на себе місію, яка йому не притаманна. Він мав би духовно виховувати парафіян, а не “дороги ремонтувати”. І нарешті: чому та з якою метою (може й політичною?) дорослі використали дітей без відома батьків? Ми не дуже згідні, що душпастир у селі лише для того, щоб проповіді виголошувати, він має ще й гуртувати людей. А діти, здається, з радістю брали участь в естрадному дійстві і батьки можуть ними пишатися. Тут ще одна цікава деталь. Хирівські діти організовували толоки з очистки міста - ніби не зле. У Самборі діти вішали оголошення на стовпи, закликаючи містян прийти до ратуші і протестувати проти ввезення сміття... Давайте не будемо боятися того, що наші діти виконують за нас нашу роботу...

Роман ІВАНЧУК.

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити