Директорку школи-ліцею через дві нерозкорковані пляшки звинуватили в... аморальності і звільнили з посади

Директорку школи-ліцею через дві нерозкорковані пляшки звинуватили в... аморальності і звільнили з посади

Не треба бути Вангою, щоб передбачати: до теми, яку підняли минулого разу у публікації «Лікар на прізвище Марчук вимагав у докторки не видавати документи директорці та завучці школи-ліцею, у крові яких не було жодного проміле», доведеться повернутися. 

НАГАДАЄМО, чиновники міськради, очевидно, з чиєїсь намови, влаштували «облаву» на школу-ліцей з підозрою на те, що вчителі куштували алкоголь. Пляшки справді з’явилися «в кадрі», педагоги цього не заперечували, однак директор Оксана Цимбрила та завуч Галина Дзюбинська, аби довести, що нічого підозрілого не вживали, викликали поліцію та у супроводі стражів порядку поїхали у санпропускник здавати кров на проміле. Кров, як гласить документ, була чиста від аморальності.

Першим на нашу публікацію відгукнувся головний лікар ЦРЛ Богдан Марчук і, оскільки ми вжили його прізвище, просив переказати громаді і його точку зору. Хто б відмовив... За словами Богдана Андрійович, нестандартна ситуація виникла тому, що лікар приймального відділення Галина Володимирівна не мала права видавати таку довідку, бо є порядок: поліція пише відповідне звернення на ім’я головного лікаря, він документ візує, а уже після того можна брати аналіз та писати довідку. Виключення становлять лише випадки, коли терміново треба когось обстежити, скажімо, після аварії. Пан Марчук своєї візи не ставив... Крім того, він сказав, що аналізи після аварії роблять безкоштовно, а коли хтось хоче просто підправити власне реноме, то повинен платити - суму не уточнив. Чесно сказати, я, мабуть, як і всі інші, цього не знав, а тому рекомендую двом педагогам, які порушили поважний порядок, негайно оплатити послуги медиків. Річ у тому, що пан Марчук ініціював службове розслідування, чому сталося так, як сталося... А якщо вже документ про відсутність проміле є, то він є і зі справи його не викреслити. Богдан Андрійович додав, що вчителі школи-ліцею поводили себе на території шпиталю збуджено і не найкращим чином. І ви знаєте, я цим словам вірю, бо не маю поняття, як сам би себе поводив... Головний лікар також ствердив, що кров на аналіз ніхто не брав, бо педагоги начебто відмовилися. То на якій підставі, питає риторично у нас Богдан Андрійович, видана довідка про тверезість. У таких випадках, продовжив він, треба було кликати лікаря-нарколога Любомира Дмитришина. Може і так, хоча його огляд пацієнток міг бути упередженим, бо пан доктор є батьком секретаря міськради Юрія Дмитришина, який був у складі комісії з фотографування спиртного у школі-ліцеї...

А після обіду у п’ятницю в Самборі сталося те, чого навіть Ванга не передбачила б. Ні, ми не сумнівалися, що після чиновницького «нападу» на школу-ліцей комісія зробить свої висновки і, щоб вийти з гри з гарним лицем, напише Оксані Цимбрилі, наприклад, догану. Потім, за логікою, вона б цю догану оскаржувала у суді. Але комісія, як і багато чого у Самборі, виявилася непередбачуваною... Вранці того дня стало відомо, що виконувачка обов’язки керівника міської освіти Ганна Пилипчак несподівано подала заяву у відставку. Нагадаємо, вона почала керувати освітою після того, як її шеф Святослав Ухач став гуманітарним заступником мера і, не виключено, після закінчення каденції, знову повернувся б в освітянське крісло. Обиватель взявся шукати причини відставки пані Пилипчак і знайшов аж дві. Трохи раніше виконком приймав рішення про мережу освітніх закладів та наповнюваність класів, але після скарги у департамент освіти ЛОДА прийшла відповідь, мовляв, рішення виконкому незаконне. Народ подумав, що міський голова Юрій Гамар розізлився - підсунули йому неправильний проект рішення і вирішив покарати підлеглу... Друга версія - Ганна Пилипчак просто не хотіла підписувати наказ про звільнення Оксани Цимбрили з посади директора за... аморальний проступок. Отак, панове, не більше - не менше, хоча у моєму розумінні аморальність - це щось інакше... Це ж сороміцьке слово потрапило і у трудову книжку директорки...

Ми не знаємо, хто писав цей наказ, але знаємо точно, що головою комісії у школі-ліцеї був заступник керівника відділу освіти Богдан Лисейко, який перед виголошенням «вироку» директорці пішов у відпустку. Кожна людина має право на відпустку, незважаючи на те, чи пили, чи не пили вчительки у школі-ліцеї... Шефова Ганна Пилипчак, як ви уже знаєте, пішла з посади, а тому удар довелося взяти на себе спеціалісту Любові Войтко. Отож, щойно її призначили начальницею, вона і підписала наказ та запис у трудовій книжці. На подію умить зібралося під відділом освіти немало галасливих мам, які захищали директорку їхніх дітей, та вчителів. У Любові Степанівни жадали додаткових пояснень, а не отримавши їх, супроводжували до ратуші на нараду нову виконувачку обов’язків вигуками «Ганьба». Зрештою, представники громади мали зустрічі з очільниками міста, без яких, маю підозру, Оксану Цимбрилу не звільняли...

Не буду втаємничувати, що вчинок Ганни Пилипчак імпонує значно більше, ніж вчинок Любові Войтко. Ганна Пилипчак, до слова, рідна сестра заступника мера Романа Пилипчака, не побоялася піти на такий мужній крок та ймовірний Гамаровий гнів. А Любу Степанівну, між іншим, дружину керуючого ратушними справами Ігоря Войтка, просто підставили чи використали, але ж вона дала себе підставити чи використати, незважаючи на потужний освітянський та життєвий досвід і все таке інше. І чоловік чомусь не захистив... 

Якщо влада, звинувачуючи в аморальності директорку, сама переповнена усіма моральними щедротами, то мусимо сказати і про власний сумнів. Справа не у двох нерозкоркованих пляшках спиртного, а у політиці. Оксана Цимбрила, якщо не помиляємося, є родичкою колишнього міського голови Тараса Копиляка, якого у нинішній ратуші не дуже люблять. Допускаємо, що пані директорка на посаді муляє владоможцям очі, але, панове, якщо хочете звільняти її з посади, то знайдіть щось серйозніше, суттєвіше і надійніше у судах... Насправді, Оксана Миколаївна змогла повернути авторитет закладу, який підупадав за час її попередника. Щоб бути об’єктивним, і за міського голови минулої каденції Тараса Копиляка звільняли з посад під тим чи іншим приводом людей, які працювали в ратуші ще за Михайла Кота, або були його родичами. Директор того ж таки ліцею (раніше - дев’ята школа) Всеволод Горняткевич довго судився за поновлення на посаді, яку уже займала пані Цимбрила... Були ситуації, схожі до нинішньої, і наприкінці минулої каденції, коли задля того, аби повернути на посаду одну з директорок, алярмово на півдня призначали нову очільницю відділу освіти Оксану Хулу... І нарешті, важко сказати, як реагував би Тарас Копиляк, якби його попередник Михайло Кіт регулярно з подарунками та щирими словами відвідував би, скажімо, урочистості у восьмій школі... 

Всіляке у Самборі було, і історія має властивість повертатися, але у нинішній ситуації зі звільненням Оксани Цимбрили міська влада виглядає якось дуже брутально, грубо, не по-християнськи і навіть, я б сказав, аморально. 

Роман ІВАНЧУК.

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити