У «пана генерала» найкращий Народний дім

У «пана генерала» найкращий Народний дім

Коли до директора Народного дому села Стар’ява на Старосамбірщині Михайла Панька звертаються «Пане генерале», він навіть не перечить високому званню. Ну, така у чоловіка друга «посада», хоча насправді він далекий від справ військових і уже 42 роки займається абсолютно мирною ораницею на культурній ниві.

ВІД друзів не відмовляються, навіть коли у них такий поважний титул, то ж скажу відразу: ми з ним товаришуємо багато літ. Одного разу, коли поринули у спогади, він пригадав свою науку в Самбірському культучилищі. Справді, добрий весільний музикант не міг не закінчити цей заклад. Так ось, лише один штрих біографії, який, як правило, не входить в офіційну автобіографію: «Бідні ми тоді були, але батьки спорядили мене на науку, бо хотіли, щоб я в майбутньому їв білий хліб, а не чорний. До Самбора не мали мені що дати, тому з дому брав, як правило, сиру бульбу... Але коли я чистив її, то лушпиння не викидав у смітник, а збирав, щоб відвезти у село для худобини...» Я порівняв ці слова з нинішнім студентством... Але що порівнювати, нинішні колишніх все одно не зрозуміють...

Про Михайла Михайловича ми писали зовсім недавно. Хвалили, бо його Народний дім виграв якийсь проєкт з ремонту закладу. Ми тоді писали, що цей осередок культури зберігся неушкодженим ще з минулий часів, там добре проведені ремонти, бо господар пильнує працю майстрів, там навіть не порізані крісла, там відкрили музей зброї - цим  патріотичним дійством займається палкий аматор справи, син Михайла Михайловича Віталій, який працює в місцевій поліції і займається депутатством в районній раді. І нарешті, саме Паньки започаткували фестиваль в Стар’яві, який збирав багато люду, бо був незвичним. Тут влаштовували реконструкції давніх боїв з давньою зброєю, машинами, мотоциклами, одягом, німцями, москалями та воїнами УПА... А не так давно, коли Стар’яву затопили паводки, Михайло Панько зателефонував мені. Я собі подумав, що хоче розповісти щось про підтоплення, ач ні, паводки паводками, але в нього в Народному домі був сам голова РДА Петро Назар і зізнався потім, що такого по-господарськи збереженого та примноженого Народного дому ніде у селах району не бачив. Пан Панько перевів нам слова очільника іншим чином: «Мій Народний дім найкращий на Старосамбірщині». І нехай так і буде!

А в неділю під вечір зателефонував знову: мені, каже, розповідають, що я начебто нагороджений Почесною грамотою обласної влади, а не знаю, де шукати підтвердження. Знайти Михайла Панька на сайті Львівської ОДА не було складно і за хвилину я йому вичитав: «За багаторічну творчу працю, вагомий особистий внесок у розвиток культурно-просвітницької діяльності та з нагоди 60-річчя від дня народження, нагородити Почесною грамотою облдержадміністрації Панька Михайла Миколайовича - директора Народного дому с. Стар’ява Старосамбірського району». Коротко, штучно, по-канцелярськи, але так приємно і ємко... Здається, у тих кількох словах - своєрідний підсумок цікавого і творчого життя «генерала культури». До речі, у Михайла Михайловича є ще один серйозний титул - він постійний передплатник і читач «Високого Замку». І коли каже: «А пам’ятаєте, ви колись писали...», треба добре напрягтися, бо він пам’ятає усе, навіть більше, ніж я, і вислухати від нього чи то похвалу, чи то критику, чи то пораду.

Роман ІВАНЧУК.

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Teen Whore Undressing Webcam Peril For The Golden Wonder Cute Busty Ebony Squirts And Twerks Mean Mistress Sph Comparison Gym Teacher Fucks Student Storking My Big Black Dick