Трохи інша Сприня...

Трохи інша Сприня...

Чим запам’ятається неділя 76-ї річниці створення Української Головної Визвольної Ради?

Це уже традиція: в середині липня, що б там не було, їду у Сприню на традиційне вшанування засновників Української Головної Визвольної Ради. Там все відбувається за давно прийнятим сценарієм: спочатку говорить громадський діяч Михайло Шпак, бо без його голосу Сприня - не Сприня, потім - молебень, а відтак говорять чиновники від вищого рангу до найнижчого, політики і всі охочі. Дійство, як правило, затягується на довго, аж до дощу, який традиційно випадає в час святкування. Цьогоріч всесвітня пандемія внесла свої корективи у святкування, районна рада як традиційний організатор попередила, що масовості, ймовірно, не буде і не треба, але народ все ж прибув. Найбільше було членів УНА-УНСО...

ПРИЗНАТИСЯ, не планував їхати - вже одного разу ходив на масове відкриття відділу освіти... Але мої давні приятелі - місцеві свободівці, переконали... Тим паче, маю перед ними такий собі «борг» і не міг відмовити. Багато років тому ці партійці їхали у Сприню колоною автівок і заради піару у кожному селі вмикали гучномовці, тиснули на сигнали так гучно, що череди корів розбігалися по горах, а ввечері зі страху відмовлялися давати молоко. Я так і написав, а хлопці це досі пам’ятають і, скільки разів після того було УГВР, а вони пам’ятають якраз цю статтю. То ж, мушу їхати тепер і пильнувати, чи корови, якщо вони ще залишилися, дають молоко.

Але якщо нашого репортера везли комфортабельним джипом, то три десятки відчайдух подалися до місця створення УГВР на велосипедах. Перед тим, щоправда, і вони, і владоможці поклали квіти до пам’ятника Степану Бандері у Самборі, потім помолилися на могилі борців за волю України у Зворі... На майдані на території СТОК «Прикарпаття» усіх попередили, що коронавірус все ж десь є, треба зберігати дистанцію, а обличчя прикрити масками. Сказати, що усі дослухалися до мудрої поради, не можу - благо, жодного правоохоронця чомусь не було. Відбулося покладання квітів. Від народного депутата України Ярослава Дубневича, від владоможців - заступника голови ЛОДА Юрія Бучка, в.о. голови РДА Івана Ільчишна, заступника голови райради Андрія Бобака, від громади Самбора (Юрій Гамар), а далі пішли «партійні вінки» - діячі вважали за честь теж покласти квіти, сфотографуватися з воїном УПА Миколою Петрущаком і перед виборами це має додати певного шарму. Забули разом з усіма виголосити похід до пам’ятника ексмера Тараса Копиляка та ще якоїсь партії, тому вони йшли окремо, уже після молитви, але при тому ж велелюдді... Молитву попровадили отці Богдан Добрянський та Ігор Поливка, а потім і слово сказали. Вони закликали громади не втрачати пам’ять, бо нема нічого гіршого, ніж забувати своїх Героїв. Та ми, схоже, й не забуваємо, тим паче, останніми роками з’явилися і молоді Герої, які загинули, або воюють на сході України. Привітали гостей зі святом старожили УГВР Михайло Шпак та Микола Петрущак. Промовців більше не було, бо може й не треба, бо кожен свідомий, хто приїхав у Сприню, знає історію та пишається нею. Карантин, до речі, показав, що такий захід можна провадити скромно і без нудних доповідей та розмаїття партійних прапорів. Повірте, на цьому місці уже всі давно сказали про Україну все, що можна було сказати...

Опісля товариства розійшлися чи роз’їхалися по «гуртках за інтересами» для тіснішого спілкування. Це, до слова, теж традиція Сприні. Хоча ні, група людей, які представляють певні громадські організації, залишилася на святому патріотичному місці, аби створити Координаційний комітет громадських та громадсько-політичних організацій. За мету поставили собі організацію громадськості для недопущення антиукраїнських та антидержавницьких проявів, узгоджений виступ всіх національно-патріотичних сил на захист інтересів громади, координацію активної участі у загальнодержавних та місцевих процесах в напрямку захисту історичної пам’яті, мови та права на самоідентичність. Дуже благородна ідея! Але зважаючи на те, що протягом року Координаційний комітет буде очолювати колишній гуманітарний заступник колишнього міського голови Тараса Копиляка Юрій Леськів, не важко здогадатися, які інші цінності, крім вказаних, будуть відстоювати громадські діячі. Хочеться вірити, що актуальність мети Координаційного комітету не буде втрачена після місцевих жовтневих виборів.

Роман ІВАНЧУК.

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Teen Whore Undressing Webcam Peril For The Golden Wonder Cute Busty Ebony Squirts And Twerks Mean Mistress Sph Comparison Gym Teacher Fucks Student Storking My Big Black Dick