В «білому домі» зник останній острівець радянського життя

В «білому домі» зник останній острівець радянського життя

Ви не думайте, що ми собі покепкували… Про це навіть сказав господар "білого дому" Віталій Кімак під час освячення  нової їдальні. А священики отці Богдан Добрянський і Володимир Коркуна припіднесли подію до надважливих, вважаючи, що їдальня - третій за значущістю кабінет після кабінетів голови райради та адміністрації, бо при добрій тілесній поживі і правильних керівних думок буде більше.

Ми, певна річ, не описуємо відкриття усіх їдалень, але ця подія знакова  тому, що харчевня знаходиться у державній установі. Там ще з компартійних часів було найдешевше, а раз у тиждень для районних можновладців у їдальню привозили масло та ковбасу і втомлені працею чиновники могли купити собі того добра дешевше, ніж будь-де. Потім їдальня на тому ж рівні залишилася - недорого харчувала бідних людей, а  чиновники стали нечасто  користуватися послугами - незатишно, алюмінієві вилки, брудно і навіть… миші попід столами бігали. На рівні сесії районної ради угоду з попередніми орендарями розірвали, потім знайшли інших - господарів кафе "Час поїсти". Ремонт попровадив господарський відділ райради своїми силами, за що керівник  Мар’ян Буца отримав грамоту. Того ж дня керівний народ міг спробувати смачні страви і за невисокими цінами. Цим нас вражала господиня закладу Ірина Висоцька. З подарунками прийшли голова райради Віталій Кімак, заступник голови Андрій Бобак, за якого, коли був головою ради, розігрувався тендер на оренду. Володимир Ковалів - депутат райради, приніс цукерки, а не котлети,  навмисне підкресливши, що солодощі не  від "Рошена", бо зневажає усе "рошенівське"… Зал справді гарний, нові столи, крісла і обслуга. Ми тішимося, але трохи засмучуємося, бо їдальня в "білому домі" раніше мала настояний радянський запах кнайпи, після якої довго пахнув пересмаженою олією, смачним борщем і добрими сирниками, які там були. І навіть алюмінієві ложки та вилки нагадували пам'ятні студентські роки. А тепер вже все, тепер цивілізація…

Роман ІВАНЧУК.

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити