З бензопилами ходять за деревиною 15-літні підлітки, бо тати на заробітках

Інспекція праці штрафуватиме нелегалів на пилорамах, лісники мають порахувати пеньки, а директори – поцікавитися у охоронців лісів, скільки злодіїв упіймали.

ЛІС на Старосамбірщині – тема благодатна. І для тих, хто його садить, і для тих, хто законно ріже, і хто – краде, і хто – ловить злодіїв, і хто на цьому творить політичну погоду. Бачите, скільки інтересів воєдино зібраних… Тому й виникає час од часу ситуація, коли ті чи інші б’ють на сполох… Як правило, кожен, хто приходить до влади, має намір навести лад у цій вакханалії, але згодом приходять інші і все починається знову.

Іван Грись, ставши господарем третього поверху у «білому домі», влаштував нараду і лісників, і правоохоронців, і журналістів. Нова мітла почала по-новому мести, хоча причини і наслідки того, що діється, уже настільки заяложені, що тут і чогось нового не скажеш. Сторони, отримавши певні вказівки, мали невдовзі прозвітувати. І ось коли минулого тижня нас знову запросили на лісову нараду, ми втішилися, бо думали, що є результат. Але то була чергова нарада, яку ініціювали воїни АТО, яким не байдужою є доля лісів, переробної господарки, крадіжок, легалізації пилорам і так далі. Власне вони і окреслили проблеми, з якими прийшли до кабінету пана Грися. Воїн АТО Руслан Пукшин від імені гостей згадав про те, що у 2014-му активісти трохи зменшили масштаби крадіжок і уже наступного року ситуація поліпшилася, а потім знову усе пішло шкереберть. Багато деревини йде ліваком на пилорами, а значить без сплати податків у той час, коли їм, воїнам, потім треба ходити по владних кабінетах і просити гроші на лікування побратимів. Заразом вони розуміють, що настали гіркі часи і людям треба рятуватися. Хтось рятується заробітками, хтось своєю зарплатою і присадибою, а хтось, зневірившись у всьому, бере пилу і йде до лісу… Потім керівники лісгоспів говорили про те, скільки лісу посадили і кубомаси вивезли, згадували кількість пеньків, які крадії залишили. Іван Грись підмітив, що коли злодій йде красти у крамницю пляшку оковитої, то знає, що за це буде мати. Коли сільський хлоп безкарно йде до лісу за стовбуром, то йому здається, що за своїм… А ще додав, що кожен лісник знає, хто і де краде, але мовчить… Перемовники домовилися, що найближчим часом обидва лісгоспи на своїх територіях порахують незаконні пеньки, бо законні – чіповані, а уже потім їх перевірять воїни АТО – чи правду нарахували. Зробити це всуціль  не вийде, але хоч місцями. І щоб лісівники  знали, що їх пильнують.

Правоохоронці укотре підтвердили, що довести справу на крадіїв дуже непросто. Почасти і слідство довго триває, а ще важче дочекатися судового рішення, бо на увесь район в ролі Феміди лише Людмила Ніточко і засудити всіх та відразу – часу не вистачає. За словами директора Юрія Мрочка, 201 справа на крадіїв «висить» у суді… Іван Грись заговорив про суддів.  На звернення вище прийшла відповідь, що дві особи начебто проходять крізь «жорна» акредитацій, аби стати суддями, а ще два відмовилися від Старого Самбора, бо не мають де жити. Іван Михайлович вважає, що до наших справ можна долучати самбірських суддів. Цікаво говорили про охоронців лісу. У кожному  лісгоспі вони є, і їх немало, але виявляють крадіїв нечасто. Плюс до того, є найнята приватна охоронна фірма. При такій кількості оборонців, звідки береться стільки крадіжок. Питання резонне, але риторичне… Нині у селах лісівників-охоронців залякують, погрожують фізичною розправою і люди розраховуються. Сім охоронців лісу торік звільнили з державного лісгоспу, а прийняти нікого – не хочуть йти у ліс, бо небезпечно. З цікавого, про що почули на цій нараді. Є три випадки, коли з бензопилами йдуть до лісу 15-16-літні хлопчаки. А причина – батьки на заробітках. І свою справу передали у спадщину синам. Є певні зміни до законодавства і уже через два зрізані дерева можна потрапити під кримінал. Щоб легалізувати пилорами, звернуться до інспекції праці, яка наділена правом серйозно штрафувати за нелегальних працівників. І мають право зайти на лісопильне підприємство. Одного власника уже «бомбанули» штрафом у більше, ніж 100 тисяч гривень. Але проблема не у пилорамах – тих старих, холодних і примітивних. Нині уже є домашні пилорами – портативні, але потужні. А через «Нову пошту» надходять бензинові пилорамки (пилорамочки, пилорамуськи) – і не причепитися до них, бо хто, наприклад, чіпляється до домашньої «болгарки»?.. Але виконують злочинну  функцію – обтесують деревину.

Ми спробували звернути увагу на найцікавіше, або на те, про що раніше не говорили. Чи буде толк від цієї наради? Поживемо – побачимо. Хоча довго живемо у цій темі, а особливого просвітку не бачимо… Тому завчасу говорити про оптимізм.

Але нас вразив ще один момент – не стільки лісовий, скільки політичний. Не встигла нарада закінчитися, як у соціальних мережах з’явилася новина про цю подію, мовляв, про що можна було говорити з паном Грисем, який начебто уже сидить на владних чемоданах… За логікою дописувачів, якщо він там сидить, то навіщо його слухати? Так, зміна влади в Україні відбулася, а коли відбудеться на рівні районів – навіть Зеленський не знає… То що залишається голові райдержадміністрації? Лежати на «політичному катафалку» і чекати «виносу тіла», чи навпаки – сумлінно працювати стільки часу, скільки доля вділила. Якби нічого не робив, то вічні опоненти говорили б про те, що нич не робить, а зарплату бере… І будь мудрим поміж бойками…

Роман ІВАНЧУК.