Ну, подумаєш, не обговорювали Юрія Дмитришина 20 днів…

SambirWZ
216

Ну, подумаєш, не обговорювали Юрія Дмитришина 20 днів…

Феміда визнала, що порушення Закону – зовсім не порушення

Вісімнадцятий раз хочу заявити, що не згідний із Законом про публічну інформацію, зокрема, у тій частині, у якій йдеться про те, що кожен проект владного рішення має відвисіти на сайті не менше 20 днів. Бо ж можуть виникати всілякі ситуації, мінятися обставини. А 20 днів все ж гальмують… Але подобається мені Закон, чи ні, його треба дотримуватися. У Самборі норма “20 днів” стала надто актуальною – принаймні, жодна інша рада, “контрольована” нашою газетою, таких проблем не має. Розпочалося ще з часів попереднього мера Тараса Копиляка, коли його опоненти зривали сесії через недотриману публічність. Тепер опоненти почасти прийшли до влади і згадана норма Закону стала, як би це ліпше казати, незручною.

Повернемося у недалеку історію. Відбулися місцеві вибори і щойно обраний опозиціонер Юрій Гамар на першій організаційній сесії мав вислухати територіальну комісію про результати виборів, а потім формувати свою команду. Не швидше, ніж через 20 днів публічності, мав скликати нове засідання і запропонувати обранцям кандидатуру секретаря. На жаль, так не вчинив і того ж таки першого засідання без будь-яких публічних обговорень у громаді запропонував обранцям підтримати кандидатуру Юрія Дмитришина на посаду секретаря ради – доцента Дрогобицького педуніверситету, кандидата юридичних наук. Чи змінилося б щось від того, що кандидатура висіла на сайті 20 днів? Гадаю, нічого – мер однаково пропонував би його. Зрештою, Юрій Гамар має право працювати з тими, кому довіряє. На те вона і командна владна гра. Депутати, знаючи, що порушують Закон про публічність, бо про це їм сказали, однаково піддалися на відверте порушення, з якого розпочав свою діяльність мер, і проголосували за кандидатуру Юрія Любомировича… Ну, справді, подумаєш – порушили якусь там статтю якогось там Закону… Проте, у Самборі знайшлися люди, які вирішили “не дарувати” порушення і звернулися до суду. Чомусь не було  сумнівів у тому, що Феміда неодмінно угледить недотримання Закону, бо тут і глядіти нічого – все ясно, як в білий день… Стаття 15 відповідного Закону “Оприлюднення інформації розпорядниками” згасить: Розпорядники інформації зобов’язані оприлюднювати проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування… не пізніше як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття. Тобто, якщо пан Гамар хотів мати своєю “правою рукою” пана Дмитришина, то цей намір мав висіти на сайті не менше 20 днів. Цього не було…

Коли справа потрапила у Самбірський суд, то відбулося кілька засідань перш, ніж прозвучало рішення Феміди. Суддя Оксана Кунцік звернула увагу ратуші на бездіяльність у плані недотримання публічності, але відмовила позивачам у тому, щоб переглядати рішення, яким Юрія Дмитришина обрали секретарем ради. Себто, узаконила на посаді незаконно обраного, бо не обговорюваного 20 днів… Чому пані Оксана саме так висловила своє ставлення до цієї теми? Нам не хочеться вірити, що вона зі своїм багаторічним досвідом судді могла потрапити під вплив молодих місцевих владоможців. Ймовірно, подумала, що коли депутати “освятили” своїм голосуванням таке рішення, то нехай так і буде. Можливо, просто не хотіла влазити у містечкові політичні суперечки, тому прийняла таке рішення, сподіваючись, що подадуть ображені апеляцію до Львова і вже  область хай приймає рішення. Можливо, хотіла спокійно колись жити на пенсії. Або, не виключено, не хотіла “обезголовлювати” Самбір, хоча нам важко сказати, чи відчутними були б втрати, якби Юрія Любомировича раптом зняли з посади, або обирали його по-новому… Справа не у тому, чи поринула б ратуша у нові вибори секретаря, а у тому, що Юрій Гамар може повірити у те, що все, що робить, є законним, а місцевий суд його оправдає. Маємо підозру, що коли опоненти міської ради програли явно виграшну справу, то будуть програвати і усі інші суди…

 

Роман ІВАНЧУК.

Вас це може зацікавити

Залишити комментар