Вранці до Старого Самбора їдемо 20 хвилин, а на маршрутку чекаємо – 45

Дуже шаную перевізників, розумію їхні проблеми і готовий у будь-який час словом друкованим прийти їм на поміч… Хоча переконався у тому, що перевізники взамін не бувають ввічливими. Щоб писати про пасажирські перевезення, треба самому побути пасажиром. Я опинився у цій ролі минулого четверга вранці, коли зі Самбора їхав у Старий Самбір на сесію райради.

Знаю, що у вранішній час потрапити у гірський райцентр доволі проблематично, вийшов з дому раніше і вже о 7.58 був на зупинці на вулиці Шевченка. Було не дуже тепло, а тому стояння без діла починало набридати. Поруч росла черга таких же страждущих прорватися на Старосамбірщину. І що ви думаєте, маршрутка приїхала за нами рівно о 8.45. Питання в умові задачі: хто придумував такі графіки руху, хто їх затверджував на якихось там тендерах чи конкурсах, коли у час пік люди не можуть добратися туди, куди хочуть… Від нічого робити, нарахував на зупинці до приїзду маршрутки 26 пасажирів. Ми дружно чкурнули в уже повну машину, відтоптували ноги, просили один одного ще трохи попхати… Спочатку водій, зважаючи на таку кількість пасажирів, казав, що бере тільки до Старого Самбора, а потім змилосердився і забрав практично усіх. Бо ті, які їдуть не до Старого Самбора, а ближче, теж люди. У вранішній час пік такі ситуації постійні. Але ж іде зима, і мерзнути на зупинці, щоб потім своїм коштом лікуватися, не конче людям охота. Отож, шановні перевізники, якщо ми поважаємо вас і розуміємо ваші проблеми, то будьте добрі і нас поважайте.

Роман ІВАНЧУК.