50 годин старосамбірського фольклору

На Старосамбірщині працювала група фольклористів – студенти-філологи Франкового університету у Львові. Все було так, як має бути: зустрілися з керівницею району Тетяною Терлецькою, поговорили, отримали інформацію про район загалом, а потім взялися до праці.

ЗА НОРМАМИ ввічливості, були з Тетяною Іванівною і після експедиції. Очільниця була рада, що таке товариство нас відвідало і допустила, що результати подорожі колись виллються, не виключено, в окреме видання про збереження автентичності нашого краю,

Керівниками експедиції першокурсників були викладачі кафедри української фольклористики імені академіка Філарета Колесси Андрій Вовчак та Ірина Федун за сприянням голови товариства «Бойківщина» Андрія Німця. Дослідники минувшини побували у Страшевичах, Великій Лінині, Волі, Старій Солі, Старій Ропі, Торчиновичах, Головецько, Спасі, Старому Самборі, Морозовичах, Стрілках, Верхньому Лужку. У результаті проведених сеансів з респондентами вдалось записати понад 50 годин автентичного бойківського фольклорного репертуару.

Ми вирішили проекзаменувати самих учасників акції і зателефонували у першу-ліпшу сільраду, щоб дізнатися, як воно все насправді проходило, бо могло скластися враження, що студенти просто приїхали типу на практику і трішки відпочити від науки тяжкої. А ще могло трапитися так, як з героєм відомого фільму, який тости записував… І обрали ми Торчиновичі. У сільській раді нам повідомили, що студентів супроводжували місцеві і залишилися в захопленні від їхньої праці. Приходили у домівки сельчан, записували пісні на диктофон, перепитували про різні традиції, знимкували і сільську архітектуру, і церкви. Одне слово, працювали на совість. Тепер люди очікують кінцевого результату: що з цього вийде і де, і коли. А насправді, це дуже добра справа, бо нове покоління якесь дуже далеке від минувшини. Навіть на весіллях люди, яким під сорок, якщо перший куплет народної пісні ще заспівають, то добре…

Вероніка СТЕПАНЧАК.