Суп за 6 копійок

SambirWZ
10

Суп за 6 копійок

З минулого, за яким ми не бануємо, просто, заговоривши про шкільне харчування, не могли не пригадати своєї десятої школи у Самборі.

У молодших класах на першій перерві нас дружно вели в їдальню. Там для кожного класу був свій столик, на якому стояло рівно стільки стаканів з гарячим молоком, скільки було учнів. Вчителька пильнувала, аби випили всі, хоча ми не любили молока зі старкою зверху. Батьки мусили платили за цей обов’язковий для здоров’я продукт. На інших перервах ми уже купували собі інші страви. Ніна Матвіївна через велике вікно обслуговувала за двадцять хвилин половину школи. Перше – борщ, суп – 6 копійок за порцію. Друге – макарони, гречка, рис, бульба і котлетка збоку – 15 копійок. Шматок хліба – копійка, чай – 5 копійок. Обов’язково на тарілку з другою стравою клали щось овочеве – капуста, буряк або шматок квашеного огірка чи помідора – вони були дуже квасні. Там же в їдальні був буфет. за яким тьотя Ліда продавала пиріжки з різними начинками, сік або чай, тістечка, пиріжок – 10-15 копійок. І все це було напрочуд смачним. Ми навіть після усіх уроків не дуже спішили на домашні обіди, бо в школі ліпше. До речі, багато віддав би нині, аби спробувати таку котлету, яку смажили в школі. Вона була пів на пів з хлібом і сильно припечена та пахуча. Бідніші учні замість одного «другого» брали два «перші», бо дешевше і ситніше. Дехто йшов на хитрість. Уроки закінчували о третій годині дня, а вони йшли обідати ще пізніше, бо кухарі, якщо залишалося ще багато їжі, порції робили значно більшими, аби не викидувати для чужих поросят.

 

Роман ІВАНЧУК.

Вас це може зацікавити