Кріль за 600 гривень і плодовитий шанувальник курей – за півтори тисячі
це та інше виставляли учасники традиційної виставки-продажу тварин у Самборі
Треба віддати належне начальникові Самбірського управління агропромислового розвитку Миколі Анничу, який кожного року підтримує добру традицію і влаштовує у райцентрі виставку-продаж домашніх тварин. Має у помічниках настирливих шанувальників цієї справи М.Куча та О.Коваля і разом гуртують як продавців, так і покупців.
Зрештою, і звичайних глядачів, які подорожували базарного дня, вистачало. Хоча погода була настільки кепська, що навіть не усі шанувальники домашніх тварин виїхали на показ. Наприклад, власник домашньої ферми стоматолог Роман Палішак прибув, але не виставлявся, бо його нутріям могли хвости обмерзнути…
Відмінність цієї виставки від попередніх у тому, що народ більше купував, ніж оглядав. Наприклад, Даніель Андрищак, який виводить хом’ячків, мав непоганий бізнесовий зиск. Ми його сфотографували уже із “залишками” живого товару… Зустріли давнього шанувальника тваринного світу Івана Кардаша зі Стрілкович. Ми з ним знайомі давно, бо він має двох добре вгодованих коней, а у мене – клаптик поля… У пана Івана і нутрій повно, і кролів. Одного разу зізнавався, що вухатих навіть не встигає рахувати. Заради власного інтересу поцікавився, по чому кріль вагою приблизно у 6 кілограмів. Почув я ціну у 600 гривень і стало зле. У моєму розумінні – задорого, але співрозмовник заспокоїв – це дієтичне м’ясо, вирощене без розмаїтих хімічних преміксів. І покупців, які шанують власне здоров’я, вистачає. Нутрії, виявляється, теж мають попит – смачнішого м’яса годі знайти, а шкірки і досі в моді. А з приводу цін ще таке скажу. Продавали півня і просили за нього півтори тисячі гривень. Я порівняв свою зарплату з півнем і мені себе шкода стало. Ви не повірите, але вранішнього співака хтось таки купив. Чому він такий дорогий, спитаєте ви, і я спитав у фахівців. З’ясувалося, півень – продовжувач доброго роду, якщо приживеться у курятнику, то наплодить собі подібних. У тому і значущість… Приємно було зустрітися з Тарасом Полупанцем, який, відколи його знаю, вирощує кролів, та Миколу Ляха з Біскович. Обидва свого часу працювали у правоохоронних органах і я грішним ділом подумав, що, видно, любов до домашньої живності об’єднує людей з погонами. Щоправда, пан Микола раніше кролівництвом не захоплювався, а от коли рідний зять задумав знищити свою ферму, у пана Ляха зробилося велике серце, і він її врятував. Тепер торгує… У принципі, як нам здається, такі зустрічі є цінні тим, що збираються аматори, які мають про що побалакати навіть на лютому холоді.
Аби ця зустріч була пам’ятною, кращим вручили призи. У «ролі» призів виступили кілька кілограмів вівса чи ячменю, які спрезентували знані фермери Володимир Кужидло з Волі Баранецької та Олександр Ліщук з Нагірного. Призи цінні, бо що ще треба домішнім аграріям, як не корм для худобини. Організатори відзначили Ф.Височанського, А.Андрищака, В.Андрищака, В.Фігеля, Б.Співака, М.Цицика, І.Гурського, С.Прокоповича, І.Кардаша, Т.Полупанця, С.Мороза, Ю.Губського.
Ми шануємо ці заходи, позаяк вони повністю аполітичні. Єдине, що стосувалося політики, то були людські нарікання з приводу того, що районна влада до них прийшла, а міська – ні. Хоча учасникам дійства – самим тваринам, ця обставина поганого настрою не додавала.
Роман ІВАНЧУК.