70-річний шотландець шукав у Самборі сліди скіфів

SambirWZ
1

70-річний шотландець шукав у Самборі сліди скіфів

Зателефонував громадський активіст Ярослав Федірко і повідомив, що веде до мене справжнього шотландця – напрочуд цікаву людину. Пан Славко побачив, що незнайомець (в Самборі всі одне одного знають, а тут чужак) хоче купити український прапор і ніде не може. На знак українсько-шотландської дружби мій приятель спрезентував йому стяг і вирішив, що про такого унікального гостя мають дізнатися усі.

Унікальність 70-річного адвоката, який поринув у мандри, полягає в тому, що він досліджує, як скіфи, що населяли колись давно територію України, добиралися до нинішньої Шотландії. Чоловік нам представлявся не своїм іменем, а якимсь чудернацьким: “Робі зе ПІКТ”. Це спільнота, яка досліджує історію. Результати своїх пошуків має намір оприлюднити у власній книжці. Я собі подумав, що скільки ж треба мати сили і як палко любити свою вітчизну, щоб у такому поважному віці зірватися з місця і поїхати у незнані світи шукати сліди давніх предків. Направду, молодець! За його даними, скіфи їхали здебільшого човнами і плотами по повноводних ріках. А от десь на території нинішнього Самбора сталася непередбачувана зупинка. Розповів, що Дністер у той час був дуже мілким і майже непридатним для плавання. Подумати тільки, Дністер і в час скіфів був мілководним, а не тільки зараз… Подорожувальники, збагнувши, що плисти далі не можуть, усі свої пожитки разом з човнами пішим порядком чи на конях переносили і перевозили у місця поблизу Вісли чи Сяну. Цікава історія… Пан “Робі зе ПІКТ” власне і хотів знайти у місті бодай якісь сліди, спогади чи ще щось таке інше. Ми побажали йому успіхів, хоча подумали собі, що скіфами в Самборі явно не пахне. Гість пішов в музей “Бойківщина”. Для того, щоб ми не сумнівалися у правильності усього, що робить шотландець, він зазначив: скіфи, подорожуючи, вели записи деталей маршруту. Ці книги зберігаються у Папській бібліотеці у Ватикані і, якщо ми у чомусь сумніваємося, то можемо туди звернутися. Спасибі, віримо на слово…

 

Роман ІВАНЧУК.

Вас це може зацікавити

Залишити комментар