Талановитий композитор Любомир Пасічник виклав 75 камінів і написав пісні, що уже підкорили Європу

SambirWZ
261

Талановитий композитор Любомир Пасічник виклав 75 камінів і написав пісні, що уже підкорили Європу

Гурт «Ретро-Модерн» більше вважає себе сколівським, ніж самбірським, бо наші олігархи у вишиванках скупляться на українські пісні

Хто б міг подумати, що на моїй невеличкій вулиці у Самборі живе справжній композитор! До того був просто Любчик – Петриняків зять, вчитель музики десь у рідному Сколе, свого часу був депутатом міської ради від «Батьківщини», а одного дня все змінилося і в моїх очах він став доволі відомим уже композитором, лідером гурту «Ретро-Модерн», автором кількох десятків пісень, збірок та альбомів, переможець різних конкурсів, завуч та методист Сколівської Школи мистецтв Любомир Пасічник. Просто натрапив на кліп з його участю, почав «докопуватися» і, чесне слово, стало дуже приємно. Цього разу я уже по новому знайомився з митцем Любомиром Пасічником… 

ДЛЯ початку зацікавила назва гурту «Ретро-Модерн». Таке відчуття, ніби поєднання чогось колишнього і надто сучасного. Так і є. Пану Любомиру, сам зізнався, під шістдесят, а його виконавиці Василині Питлак – ну, про дівочий вік, як правило, не говорять… Але власне таке поєднання допомагає бути і сучасником, і шанувальником минувшини. Тому гурт має слухача-глядача різного віку: від молодих до глибоких пенсіонерів. Як тільки в ютуб з’явився кліп на знамениту уже «Коломийку» Любомира Пасічника, то за два дні було півтисячі лайків, а недавня прем’єра пісні «Рух вперед» за три дні мала 700 схвалень. В мистецьких колах це вважається потужним показником. Сам Любомир ще в дитинстві пробував писати пісні, але якось не так виходило. Видно, з часом прийшов і досвід, і хист, і ноти лягли… Уже сьогодні дует може звітувати про творчі перемоги неабиякого гатунку. У Трускавці проходив у 2017 році всеукраїнський конкурс сучасної української пісні і звідти наші герої привезли перше місце. Виконували виключно свої пісні і власне тим здобули стільки симпатиків. Переконати авторитетне журі у тому, що перше місце заслужене, було непросто, але ж переконали! І у таких конкурсантів нема лобіювальників, там або талант є, або ні… У 2018 році був конкурс «Голос Країни». Не той, який нам по телевізору крутять, а інший – при метрах української естради. Було кілька відбіркових турів перед тим, як «Ретро-Модерн» потрапив на столичну сцену. І що ви думаєте? Перша премія і пісня «Карпатський романс» виходить у фаворити. І нарешті 2019 рік. Це був рік 30-річчя чи не найпопулярнішого в Україні фестивалю «Червона рута» в Чернівцях. Так само був жорсткий відбір в усіх областях, а в Чернівці їхали найбільш достойні. Уявіть собі: 8 тисяч пісенних митців жадали добратися до фінішу у Чернівцях. Колектив Любомира Пасічника взяв Другу премію. А цьогоріч дует вийшов уже на міжнародний рівень. Місяців два тому в Німеччині відбувався конкурс сучасної пісні «Євростар». Це щось на зразок «Євробачення», але скромніше. Але коронавірус вніс свої корективи і артистів у Німеччину не кликали. Кожен претендент мав відправити туди свій твір в запису, а відтак журі визначало лідера пісенних перегонів. Наш гурт скерував у Європу свої твори «Танго» і «Коломийка». Незважаючи на Карпатський колорит пісень, ми їх зуміли переконати в автентичності і тому нам дали Першу премію. З таким розмахом, міркую собі, «Ретро-Модерн» може вийти на ще вищі співочі олімпи. Зрештою, колектив уже помітили.

Я не міг не перепитати у свого сусіда-композитора про те, що мене віддавна турбує. От у мене як журналіста інколи питають, скільки то треба мати терпіння, аби щодня сидіти і щось таке писати і як це у мене виходить. Відповідаю, що кожного разу інша тема, а слів в українській мові дуже багато. А тепер про моє питання до композитора: є сім основних нот. Є? Є! І як можна при такому скупенькому наборі нот писати зовсім різні мелодії. Це ж яку голову треба мати? І тут Любомир Пасічник почав говорити про її Величність Ноту, яка має багато відтінків, ритмів, бемолів і всього іншого, що я ледь пригадую зі шкільних уроків музики. Здалося навіть, що пан композитор на цю тему може говорити цілий вік… Але вирішив підійти з іншого боку: а чи може бути так, що запала в душу чужа мелодія так глибоко, що автор музики уже вважає її своєю і може використати для власних творів? Ну, такий собі плагіат. У нас перед кожним конкурсом знаменитого Євробачення обов’язково знайдеться щось таке, що уже десь чули… Пан Любомир авторитетно ствердив, що мелодія у нього народжується в серці, мелодія, виявляється, теж має різні теми і коли її відчуєш, ноти самі лягають на папір. Про плагіат мови бути не може, тим паче, нині є в комп’ютерах різні програми. Закинув хтось якусь пісню і бачить, хто і що у кого здер. Любомир Пасічник дотримується свого почерку і чужий для нього не притаманний.

Чисто по-коліжанськи не міг не перепитати, чи композитор у нас багатий? Маестро, як правило, люди не бідні, бо можуть продати свій твір хоч комусь. Наразі, чую у відповідь, йде розкрутка, а в майбутньому, не виключено, хтось із дуже знаменитих буде виконувати його твори. А щодо фінансів, то наразі лише витрати. За своє життя, зізнався композитор, він як вправний будівельник спорудив людям 75 камінів, бо треба за щось жити, смію утримувати, але хоч його роботу господарі хвалили, але це не те, не його, у нього – музика в авторитеті… Ніколи б подумав, що оранжування однієї пісні обходиться виконавцям у 300-400 умовних одиниць, яких десь треба взяти. Дует справді шукає і знаходить кошти, але не у Самборі, де мешкає пан Любомир і де його знають, а у значно біднішому Сколе. Там просто люди щиріші. До самбірських олігархів, які люблять носити вишиванки на знак власного патріотизму, звертався, але нічим не допомогли. Навіть не подіяв такий аргумент: Ми ж бо їдемо на «Червону Руту» в Чернівці представляти Львівщину!». Або: «Відправляємо свої твори у Мюнхен і будемо представляти Україну»… Саме з цієї простої причини гурт «Ретро-Модерн» більше сколівський, ніж самбірський, хоча основна дійова особа – Любомир Пасічник, в нашому місті живе уже більше тридцяти років. Ось так воно буває. І під кінець розмови ми перепитали у композитора, чи не допомагає йому складати ноти дружина Галина Андріївна, до речі, викладач Самбірського коледжу культури? Ні, не допомагає, бо творення пісні – це не сімейна чи колективна робота, а індивідуальна, від одного серця. Інколи мелодія народжується у сні, тому серед ночі встає, аби записати – щоб вранці не забулося. По моєму, це прекрасно, коли сниться мелодія…

Задайте в ютуб «Любомир Пасічник та Василина Питлак Ретро-Модерн». І переконаєтеся, що усе написане – правда.

Роман ІВАНЧУК.

Вас це може зацікавити