80 відсотків оплати бізнесової науки місцевих підприємців Юрій Доскіч вкладає у… нові робочі місця
Спочатку трохи політичних спогадів. Юрій Доскіч – львівський підприємець, виходець з наших теренів, балотувався до парламенту по гірському округу, і хоч друге місце у перегонах вважається почесним, але не у цій ситуації. У часі обіцянок виборцям він презентував кілька ідей. Одну з них виконав – подарував завідувачці очним відділом Самбірськрї ЦРЛ Людмилі Кундис апарат імпортного виробництва. Це було простіше зробити. З іншою пропозицією горянам складніше, бо має пройти процес осмислення та переосмислення, зрештою, мають просто знайтися люди, які хочуть міняти своє життя.
ЮРІЙ Доскіч поїздив нашими містами та селами, оцінив ситуацію, у якій ми живемо, і вирішив навчати наших земляків бізнесовій справі. Невеличка ремарка: у нас на комерсантів ніхто нікого не вчив і не вчить. От був собі чоловік на якійсь роботі, потім його вигнали, скоротили, а чи самому не сподобалося, і пішов у бізнес: взяв шматок прилавка на ринку, чи магазинчик в оренду і став торгувати. Рівень провінційної комерції доволі банальний: навіз товару з Чернівців, накрутив вартість удвічі і продав – о, радість, є прибуток! Насправді, це не зовсім бізнес, і не зовсім те, чого хоче вчити земляків пан Доскіч. А хоче вчити успішності… При Львівській Політехніці діє міжнародна школа бізнесу і опікується нею професор університету Назар Подольчак. Там проходять вишкіл підприємці з усієї України, бо до науки долучили відомих українських та «імпортних» науковців і практиків зі світовим іменем. Раз у місяць слухачі приїжджають на кілька днів, слухають лекції, потім йде перевірка їхніх знань та практичне втілення ідей. Зрештою, науку ще ніхто не відміняв і так само, як іншим професіям, треба вчитися бути комерсантом. Після півторарічного студіювання слухач отримує диплом державного зразка, який шанують і на міжнародному рівні.
Про все це та інше Юрій Доскіч, професор Назар Подольчак розповідали зацікавленим минулого тижня на території Самбірського центру зайнятості. Крім нас, були і представники самбірських коледжів. Господар «біржі» Іван Тимців спочатку ввів нас у курс справи, зрештою, ми це зробили уже на сторінках газети, а потім виступали гості. З найцікавішого: наука платна, бо безплатного нині нічого нема – у всьому світі люди вкладають більше грошей у власний розум, ніж у харчі та одіж. Півторарічний курс обходиться студенту у 6 тисяч євро. І такі суми страждущі знань справно платять. А тепер увага – якщо хтось зголоситься до навчання з Самбора, Старосамбірського, Турківського і Сколівського районів, то частину коштів оплачує фонд братів Доскічів. Слухач з нашого регіону вносить лише 20 відсотків вартості. Чому вносить? Бо, на переконання Юрія Доскіча, якщо навчання буде абсолютно безкоштовним, то набувач знань ставитиметься до нього будь-як, а має шанувати. І щоб не сталося так, що я, мовляв, з якогось там глухого села, але хочу стати неперевершеним бізнесменом, то ж нехай мене Доскіч вчить за просто так… Ми собі прикинули, що наші бойки не глупіші за інших і, якщо вся Україна приїжджає у Львівську Політехніку за розумом, то чом нам тут, майже поруч, не сягнути вершин комерційної благодаті? До слова, беруть на слухання людей, які вже чогось досягли у житті – мають свій примітивний бізнес, а хочуть мати більше, мають гідні ідеї, але не вміють чи не можуть їх втілити. Мають трохи грошей, але шукають партнерів для бізнесу в Україні чи за кордоном. Школа бізнесу все це дає. І, як сказав професор Подольчак, слухачі поміж собою уже наводять партнерство, їм допомагають знайти однодумців, вчать писати проєкти, шукають інвесторів і так далі… Одне слово, вигідна штука.
Але наш репортер, спілкуючись з львівськими гостями, вирішив розширити діапазон. Ті підприємці, які уже сіли на свій, нехай примітивний, але бізнес, мабуть, пошкодують грошей на науку. А от випускники шкіл та коледжів залюбки вчилися б за батьківські кошти, бо то є та категорія людей, яка ще спрагла знань, пошуку, ідей. Гості задумалися над цим і навіть казали, що їхали пропагувати один проєкт, а з’явилися інші наміри. Будуть думати над свіжими юначими програмами. Як підкреслив Юрій Доскіч, нині з десяти випускників коледжів лише один знаходить собі місце праці, усі інші, найімовірніше, купують квиток до Польщі в один бік…
І тепер головне, заради чого усе це розпочиналося. Слухач з наших регіонів, який вивчиться за «системою Доскіча», мусить згодом мати бізнес на нашій території, відкриваючи у нас нові робочі місця. Самі розумієте, 80 відсотків грошей вкладає Юрій Юрійович не стільки у бізнесовий розум горян, скільки в економічно-соціальний розвиток краю. Телефон для бажаючих в Міжнародну школу бізнесу 0677243273 – Олег Криса.
Роман ІВАНЧУК.