Біля Билицької святині єпархія орендує землю, яка пішла під… людські паї

SambirWZ
489
Рано чи пізно, а ця історія мала б з’явитися на людях. Назвати її можна всіляко – «земельна нерозбериха», «чиновницька безграмотність земельників», «непотрібний людський клопіт», «Церковні гектари». І все це буде правдою… Зараз доводиться розплутувати той клубок, який ненароком, або навмисне хтось сплів.

З цього приводу до Самбірського «білого дому» приїжджали аж два єпископи УГКЦ, з якими спілкувалися голова РДА Іван ІЛЬЧИШИН, голова райради Віталій КІМАК, Бісковицький голова Михайло ЯРЕМКО. Священнослужителі попросили владоможців забезпечити законне право вірян на користування орендованою земельною ділянкою – 15 гектарів, в урочищі «Біля каплиці» у Биличах. У 2001 році єпархія звернулася до Лютовиської сільської ради з клопотанням про оренду землі. Сільрада погодилася. Потім було і розпорядження голови Старосамбірської РДА. У документі районної влади було вказано, що церкві виділяють в оренду ділянку у 15 гектарів із землі запасу – пасовище. В жодних державних документах, які були надані єпархії, ця земля не була позначена як пайова. Договір оренди був підписаний на 50 років та належним чином зареєстрований. Включаючи 2020 рік, Церква сплачувала оренду плату…
Відповідно до вимог законодавства, органи місцевого самоврядування, які укладають угоди оренди, мають до 1 лютого надавати податковим структурам перелік орендарів на своїй території. Цю норму обидві сторони виконували сумлінно, єпископи розповіли також, що жодного документу про вилучення земельної ділянки та її розпаювання не було від Лютовиської сільради, потім – Воютицької ОТГ, тепер – Бісковицької сільської ради. Та й норма закону забороняє відчужувати орендовані земельні ділянки без згоди на це орендаря, а також вчиняти будь-які дії, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою ділянкою.
Єпископи також нагадали, що цілюще джерело офіційно зареєстроване у Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України. Сюди приїжджають тисячі вірян на прощу – діти, воїни АТО, цілі громади. Цю територію у майбутньому священнослужителі хочуть перетворити у своєрідний християнський осередок виховання з будівництвом певної інфраструктури…
У зв’язку з чим у цій благодатній темі виникла нерозбереиха? Виявляється, так ж таки Старосамбірська райдержадміністрація, яка свого часу погодилася дати землю Церкві, свого часу видала інше розпорядження про те, що ці землі підлягають… розпаюванню поміж людьми. Таке відчуття, що одні не знали, що робили інші, і на одну і ту ж територію «посадили» відразу двох «господарів»… Може голови РДА не завжди орієнтуються у тому, що підписують, але ж земельні чиновники точно мали б знати… Тому рано чи пізно конфлікт мав би вибухнути. Хоча слово «вибухнути» не зовсім добре, бо наразі сторони намагаються знайти вихід. Скажемо більше, знайшлася фірма, яка виготовила документацію своїм коштом на цю ділянку, мала оформити паї людям з метою потім ту землю обробляти. Селяни начебто отримали вже й державні акти на… орендовану церквою землю… Так буває, що помилки колишніх доводиться розгрібати нинішнім. Нинішні як сільські, так і районні чиновники з розумінням поставилися до непростої ситуації і для того, щоб хтось не підігрівав відповідні настрої, домовилися до того, що людям, які мають ці гектари як паї, будуть шукати інші землі. Дай Боже, щоб так ця історія і закінчилася, щоб власники паїв зрозуміли проблему і не роздували скандалів.

Роман ІВАНЧУК. 

Вас це може зацікавити

Залишити комментар