А бідним просто так віддати – не додумалися?

«А ви бачили у Фейсбуці фото – гора старого взуття біля якогось сміттєвого контейнера?» – перепитала у нас схвильована читачка з телефонної слухавки. Бачили, наша колега Світлана Андейчикова «виклала»… Читачка висловила свої обурення, мовляв, так чинити не можна і ми з нею згідні.

Кілька років тому наш репортер цікавився у продавців магазинів секонд-хенд, а товар власне звідти – сумніву нема, що робите з одягом, який покупцеві не знадобився. Відповідь була приблизно така: у перший (найдорожчий день продажу) у магазині стовпотворіння: люди, які ще під дверима гуртуються у величезну купу, залітають і горнуть з вішаків усе, що під руки потрапляє. Потім відходять у бік і уже у спокійній атмосфері оглядають те, що награбастали. Непотрібне, або з дірками чи плямами, вішають на попереднє місце, добротне збирають. Потім добрий товар може опинитися на ринку чи вивозять його у села. У наступні дні, коли ціни знижуються, торгівля помітно падає. Тим не менше, до останнього дня не так вже й багато краму залишається. Господарі приїжджають і його забирають – не виключено, допускають продавці, везуть після сортування в інші магазини зі «шматексами» з надією на те, що раптом ще щось продадуть. А вже тоді товар просто утилізують – вивозять на смітники. Подальшу долю не важко спрогнозувати – представники певної національності однаково для себе щось знайдуть. Не виключено, що величезна партія старого взуття з тих же причин і опинилася біля сміттєвого контейнера…

Але повернемося до міркувань нашої читачки, бо, здається, пані має рацію. Каже, що не треба так засмічувати наше місто, а варто власникам магазинів секонд-хенд після того, як товар не пішов, просто виділити у магазині куточок з вивіскою «Забирайте безкоштовно». На її переконання, це привабило б бідних людей, а бідних нині більше, ніж багатих. І хтось щось неодмінно собі знайшов би…

Роман ПОГОНИЧ.