Аделя Левкович: «Через півтора року я буду сидіти на вашому місці!» Юрій Гамар: «Ваше місце – біля параші»… От до чого людей сміття доводить

«Ви тупий?»

МОЖЕ то протест, може щось інше, але як тільки депутати Самбірської міської ради минулого четверга прийшли на сесію, дехто не зареєструвався. Секретар ради Юрій Дмитришинтолкував: для того, аби заспівати Гімн, треба, щоб записалося 18 обранців. Міський голова Юрій Гамарзвернув увагу на незареєстрованогоАндрія Жепка, але той відразу парирував: чому питання про сміття не увійшло у порядок денний заздалегідь, мовляв, два місяці товчемося над цією проблемою, а в ратуші наче не чують… І тут Юрія Дмитришина прорвало на недипломатичну мову «Ви тупий», сказав невідомо кому? Це був початок тих несесійних висловлювань, якими зала кишіла півдня…

Зважаючи на присутність у сесійній залі антисміттєвих активістів і молодих людей у чорному одязі, в сесійній залі з’явилися поліціянти на випадок, якби в рух пішли кулаки.  

«Вас уже при гарній зачісці зафільмували»

ОДНОГО з активістів мер назвав аферистом та брехуном. Активісти на цьому не затрималися і згодом хором назвали кілька разів брехуном самого Юрія Петровича. Ба більше, навіть тим паскудним словом на букву «Х», яким у нас звикло прозивають Путіна. Дмитро Шикітка кинув на стіл президії два листочки – якийсь документ, однак мер тут же відшвирнув їх на підлогу… Господар ратуші пробував пояснювати, як скликається сесія і вів до того, що один з пунктів – подання, яке мали підписати щонайменше 12 депутатів. Обранці, треба сказати, цю норму витримали свого часу, але списки загубилися. Ну, буває ж так, що щось колись губиться… Почали збирати вдруге, але знайшлося лише 9 осіб, які хотіли позачергової антисміттєвої сесії.

Як тільки своє наболіле висловила активістка Аделя Левкович, міський голова вирішив у нервах пожартувати, мовляв, можете відійти вбік, кінокамера вас – при гарній зачісці і шарфу, уже зняла. До речі, Аделя Броніславівна, мабуть, у тих же нервах потім кинула йому на стіл його ж передвиборчу програму, читайте, мовляв. Ті, які сиділи ближче, почули від неї: «Я через півтора року буду сидіти на вашому місці». Мер і тут знайшовся: «Ваше місце біля параші»…  Мені видається, що кожен має право на емоції, але казати таке до старшої за віком жінки – це не креативно, некультурно і зовсім не по-мерськи.

«Не буде депутатами вулиця керувати»

СЛОВЕСНІ баталії продовжувалися. Активісти говорили про недопустимість ввезення сміття зі Львова, бо страждає не лише екологія, а й наше здоров’я. Дмитро Шикітка особисто цікавився, на які хвороби слабнуть люди на вулиці Шашкевича. Виявляється, онкологія «через кожну хату», а у Львові лежать юні самбіряни з алергіями. І все це від сміття… Коли депутати давали дозвіл на ввезення львівського мотлоху, чомусь не влаштовували громадських слухань, які мусять бути, бо питання надважливе. А ще депутатам дорікнули тим, що смерть рома, який там працював шукачем металів,   на їхній совісті. Активісти зазначали кілька разів, що їхні вимоги не політичні, а екологічні – припинити завіз чужого непотребу, налагодити контроль за ввезенням сміття, встановити відеонагляд, вагу. Інакше, за словами пана Шикітки, він замовить незалежну експертизу у Євросоюзі. Юрій Гамарвідповів, що з такою програмою активіст може балотуватися навіть у Європарламент… Відповідне звернення до обранців зачитав голова громадської організації «Ініціатива і порядок» Ігор Веселовський. Все звелося до того, що люди день і ніч стоять на блокпості біля «Омеги» і треба нарешті прийняти рішення про заборону чужого непотребу. Депутат Іван Денькович, очевидно, відчув, що тиснуть на владний корпус, і кинув репліку: «Не буде вулиця керувати депутатами». Слово «вулиця», здається, образило активістів… Мешканець Біскович, а його землякам теж пахне смітник, зачитав листа від екологів про те, що полігон діє з певними порушеннями і сказав, що з 20 квітня приїде перевірка… Дісталося мерові і за те, що на посаду керівника СКП «Об’єднане» він узяв львів’янина, мовляв, догосподарювалися до того, що уже серед своїх нікого не знайшли. Цей закид залишився поза увагою очільників… Олег Полюгазажадав, аби «жовта преса» чи окремі сайти попросили вибачень у депутатів, оскільки розпустили чутки про те, що перед сміттєвим голосуванням у лютому обранцям начебто давали хабарі – 2 – 2,5 тисячі доларів. У мене було таке відчуття, що ходжу голим вулицями міста, бо усі осуджуюче оглядалися, сказав Олег Омелянович. Вибачень, звісно ж, не було, бо активісти твердили, що ні на сайти, ні на «жовту пресу» впливу не мають.

«Село, де коні плодяться»

ПОТІМ мер допустив, що увесь той сміттєвий сценарій влаштував його попередник «не той, що на білому коні, і не місцевий, а з того села, де коні плодяться». Взагалі, Юрій Гамар був в ударі (не плутайте з однойменною партією) і такими перлами метав не раз. Хоча, як мені видається, при такій посаді 3.5 роки згадувати невинне село Конів на Старосамбірщині геть не пасує. Опонентам  важливо, вважає мер, аби в місті нічого не робилося і були купи сміття, а потім додав: «Вони нехай гавкають».

А далі стало цікавіше. Юрій Петрович зажадав повернення у сесійну залу активіста Дмитра Шикітки, бо має щось сенсаційне продемонструвати… На словах додав: хтось із антисміттєвих активістів «злив» йому запис розмови між паном Шикіткою та керівником районного комунального підприємства Володимиром Ковалівим. Не такий уже наш мер простий, як дехто міг собі думати… Він, не виключено, увів у товариство блокувальників свою людину… Тепер нарід технічно грамотний – нафарширований записувальною технікою… Хтось згодом створив відеоролік з текстом на кшталт того, як наші спецслужби демонструють розмови донецьких терористів з їхніми московськими кураторами… Суть розмови «Шикітка-Ковалів» звелася до того, що коли заборонити ввозити на наш полігон навіть міське сміття, то Самбір стане Дрогобичем. Юрій Петрович грізно запевнив громаду, що поки він у ратуші, Дрогобича тут не буде. А ми собі інше подумали: людоньки, коли з кимось говорите, пильнуйтеся, бо вас можуть записувати, щоб потім висміяти чи використати проти вас.

Ще кілька цікавих перл від владних мужів. Наприклад, «Юра, ти можеш почати думати». Або від Гамара: «Жіночко в червоному, ви красива – я в цьому розуміюся, сядьте». І таке: «Ви вже нічого не хочете, Романе Павловичу». Роман Павлович у відповідь: «Я ще хочу, а ви вже не можете»… Що чоловіки мали на увазі, не уточнювали… І нарешті, мер зізнався, що «Я не є хлопчик, який буде підтирати вам слюнявчик…» Приблизно у такому руслі текло сміттєве обговорення і, як ви правильно розумієте, емоцій вистачало.

«Та голосуйте вже!»

ПОТІМ сторони вирішили, що пора б закінчувати з цим і заспівали для початку Гімн. Співали і депутати, і активісти, і група молодих людей в чорному, які, здається, прибули на підтримку пана Гамара. А я співав і думав, що ніщо так не об’єднує ворогуючі сторони, як спільно виконаний Гімн України…

Формуючи порядок денний, внесли у список і питання про підтримку розпорядження пана Гамара, яким зупинили ввезення львівського сміття. Активісти хотіли, аби питання звучало про відміну депутатами свого ж сміттєвого питання, але, грубо кажучи, це одне і теж. Головне, що сміття зі Львова не буде. Володимир Кульчицький-Поливкасказав, що за такий проект голосувати не буде, бо розпорядження мера було незаконним. Пан депутат наводив якісь свої аргументи, але було не зовсім зрозуміло: чи він за сміття зі Львова, чи проти? Як тільки це питання вносили у порядок денний, кілька депутатів вийшли з зали. Поіменно: Володимир Круль, Роман Барна, Зеновій Рівняк, Андрій Бубнюк та Андрій Жепко… І це дало підставу пану Гамару звернути увагу на тих осіб, які не хочуть підтримати антисміттєве рішення. І знову згадав депутатів, які начебто контрольовані його попередником. Хоча я особисто сумніваюся, що вони уже геть підконтрольні… І даремно Юрій Петрович так думав, бо повернулися у залу майже усі… А далі вже справа техніки – практично усі, крім Володимира Кульчицького-Поливки, Зеновія Рівняка, Василя Лисовича, проголосували за те, щоб підтримати розпорядження мера про заборону львівського сміття. Мав дивне відчуття: спочатку ті ж обранці майже одноголосно голосували ЗА львівське сміття, потім не менш одноголосно – ПРОТИ.

Наступне питання: дозвіл та ліміти ввезення на самбірський полігон сміття з району. Примітно, що у місті не вважають район іногороднім середовищем, хоча закинули районним очільникам та головам ОТГ, які прийшли на сесію, що треба райраду перереєструвати з Вощанців назад у Самбір і платити податки, на що один із районних у кулуарах відповів: тоді міський водоканал треба зареєструвати у Стрілковичах… У результаті нетривалих дискусій встановили ліміти – підприємець Сиса – до 50 тонн у місяць, Новий Калинів – до 50 тонн, підприємство Володимира Коваліва – до 90 тонн, Воля Баранецька – до 30 тонн, фірма Онур – до 2,5 тонн, Ралівка – до 20 тонн. За кожну тонну братимуть 500 гривень. Угоди діють до 30 червня, а керівник «Об’єднаного» Євген Квас має пильнувати проплату. Як зазначила депутат Світлана Дутко, питання грошей дуже важливе, бо фінансовий стан комунального підприємства поганий.

До речі, районні начальники, вислухавши усі сміттєві дискусії, були шоковані емоційністю сесії, бо у них такого нема. Чесно сказати, ми звикли до ратушних баталій, а сторонні, як тільки це уздріли, були вражені. Один голова ОТГ, не витримавши напруги під склепінням ратуші, вигукнув: «Та голосуйте вже!». Міський голова перепитав: «Там уже хтось втомився?» Голова ОТГ знітився і запхав голову поміж крісла – від гріха подалі… Втративши стільки енергії на двох перших питання та пообідавши, всі пункти порядку денного, а їх півсотні, депутати пропустили «на ура»  і уже без підтримки антисміттєвих активістів самотужки заспівали прощальний Гімн.

Пост як туристично-інфомаційний центр?

ПІСЛЯ усього, ми перепитали у активістів, чи знімають блокпост біля «Омеги»? Чи то правду відповіли, чи пожартували, але сказали, що блокпост залишають, облаштують там інформаційно-туристичний центр, аби водити екскурсії на полігон.

Чомусь хочемо вірити у те, що сміттєва тема уже вступилася з наших теренів і вступиться зі сторінок газети. Будемо шукати щось інакше. Зрештою, як і опоненти нинішньої ратуші мали б придумати цікавішу проблему. Як порадив один з місцевих журналістів, вийшовши після сесії на площу Ринок вдихнути незатхлого повітря, треба підкинути тему голубів, які паскудять не тільки пам’ятник Матері-Україні, фасади сусідніх будинків і бурківку, а й саму ратушу. Нехай би очільники міста думали, що з тим лихом робити. І чом не тема?

Роман ІВАНЧУК.

Нам не до кінця була зрозуміла позиція тих обранців, які не проголосували за те, щоб затвердити розпорядження мера Юрія Гамара, яким призупинили ввезення сміття. Але наприкінці тижня з’явилася

ЗАЯВА ТРЬОХ,

яку розпочали з глибоким знанням психології. «Хамство – це імітація сили слабкою людиною», сказав колись Ерік Гоффер

Депутати Зіновій Рівняк, Василь Лисович та Володимир Кульчицький-Поливка у зверненні до громади розповіли, що міський голова Юрій Гамар на сесії поводив себе неетично, грубо, по-хамськи висловлювався на адресу окремих осіб, а таку поведінку трактують як неадекватну і це, мовляв, не вперше… Такого депутати у нашому місті не пам’ятають…

ТОМУ автори звернення вважають, що не мають права мовчати і на знак протесту покинули пленарне засідання сесії, а решта депутатів (оточення, група підтримки, наближені) з космічною швидкістю за 3 години «вбухали» майже 60 питань порядку денного. Заява трьох глузливо називає це «фантастичною продуктивністю». Отже, кажуть вони, батіг та пряник на шнурку – річ переконлива. Далі нагадують, що Закон вимагає у мера щорічних звітів, але «майже за 4 роки каденції жодного разу не звітував на сесії. Спромігся лише після першого року каденції провести щось на зразок зустрічі з виборцями. Терпіти таку беззаконність та бездіяльність – означає не поважати себе самого, це повна зневага і до закону,  і до жителів міста.

А тому рада повинна розглянути проект рішення про недовіру міському голові. Повинна бути відкрита процедура дострокового припинення повноважень міського голови відповідно до ч.2,3 ст.79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» за порушення Конституції, законів України, конституційних прав та свобод громадян, неналежне виконання повноважень.

Ще у серпні 2017 року (невдовзі 2 роки) постійна комісія ради мандатна, депутатської діяльності, етики, законності та регламенту розглянула проекти рішень про недовіру міському голові Гамару Ю.П. та про дострокове припинення його повноважень. Проекти рішень подані до секретаріату ради і міський голова зобов’язаний внести їх на розгляд сесії ради. Вже 2 роки вносить…

Закликаємо депутатів ради, громаду міста відреагувати на звернення, бо так далі бути не може».

Як на таку серйозну заяву з 34-х обранців її підписали лише три. Надто мало…

Ми маємо підозру, що ніхто особливо голосно і не відгукнеться на таку заяву, якщо з 2017-го ніхто не реагує… І радше всього, більшість депутатів, яка певним чином згуртувалася біля мера, реагувати не буде. Але за законами взагалі і законами логіки, якщо група депутатів вважає поведінку ведучого сесії неадекватною, то мала б втрутитися мандатна комісія, яку очолює Роман Пицик, і бодай влаштувати колезі Гамару виховну годину, ну, такі собі «батьківські збори», і спитати: навіщо перед камерами переходив на тюремний жаргон, згадуючи принизливу парашу…

Роман ІВАНЧУК.