Андрій Дякун став чоловіком найкращої перукарки Португалії!

SambirWZ
182

Андрій Дякун став чоловіком найкращої перукарки Португалії!

А все починалося з того, що багато років тому він пішов підстригтися у Старосамбірський Будинок побуту і побачив Галю…

От скажіть, чому на “першу тему” спецвипуску треба шукати набридливі теми лісу, доріг, медицини, сміття, недолугі трагедії чи Юрія Петровича? Чому не можна про щось світле, добре й оптимістичне? От і ми так подумали та вирішили сьогодні найперше розповісти про нашу землячку, яка, опинившись у Португалії, сягнула вершин перукарського мистецтва…  Але про це не відразу.

СТАРОСАМБІРЩИНА пам’ятає доброго журналіста Андрія Дякуна, який свого часу був редактором місцевої районної газети. Ну, що вам сказати – талановитий молодий хлопака, у якого відкривалися великі перспективи, але реалії тодішнього життя втрутилися у долю так, що він чомусь став зайвим на рідній землі і переселився в Португалію… Але перед тим сталася ще одна оказія. У 2001 році (як нині пам’ятає) Андрій, пильнуючи свої редакторські кучері і, аби гарно виглядати при посаді і читачах, часто заходив у єдину на той час цирульню у Старому Самборі – в Будинок побуту. І познайомився з перукаркою Галею… І вже того ж року разом вирушили у Португалію у весільну подорож. Як усе просто – одна зачіска і кохання на усе життя… Андрій розповів нам, що його Галя родом з Лопушанки-Хоминої, до речі, онука репресованих за зв’язок з ОУН-УПА, мама Надія народилась в Сибірі. До речі, пані Надія, себто Андрієва теща, і досі працює перукарем у Старому Самборі, наживши собі не тільки доброї слави, а й 45 років стажу. І дуже хотіла, аби її Галя продовжила династію. А Галя не дуже й упиралася – здобула диплом перукаря широкого профілю у Львові і кілька років вправної роботи над волоссям горян… Так ось, поїхавши у весільну подорож, там таки подружжя й залишилося. А Андрій інакше пожартував: подорожуємо досі, а медовий місяць продовжується. Перший подарунок їхньому коханню – син Назар, якому уже 17 років…

Андрієві довелося забути, що він був колись знаним редактором, тому освоїв стелення бруківки. Ну, майже як колись: слово до слова, а тепер – камінець до камінця. Галя була хатньою робітницею у португальських багачів.

В один день з жіночою настирливістю заявила: не хочу замітати чужі кути, а хочу стригти людей! І робити те, що любить, а не те, що накажуть… Разом з коханим  обійшли всі перукарні уже рідного тепер міста Viseu, і тільки один власник однієї цирульні на околиці погодився взяти на роботу емігрантку із ще недосконалим португальським. Це уже зараз сеньйор Освальдо повен гордості, бо його працівниця, а наша Галя з Лопушанки-Хоминої, пройшла всі відбіркові тури, півфінал, а у фіналі здобула перемогу у всіх категоріях (стрижка, зачіска, борода) єдиного національного конкурсу чоловічих перукарів. У Португалії, мабуть, від нічого робити влаштовують такі конкурси майстерності. Як щира українка, каже Андрій, «загребла»усі призи і премії…

А вже тоді почалося: інтерв’ю на телеканалах і в газетах, безліч пропозицій щодо рекламної співпраці, нагороди від місцевої влади… Душа крається від розуміння того, що стати знаменитим можна лише за кордоном. Пощастило землячці – а то стригла б досі своїх бойків…

Проте, Галя, як завжди: встигає вишивати, пекти, готувати, в церкві дякувати (ні, то Андрій дяк, а вона дячиха), жартує чоловік… А тричі у тиждень – тренувальний зал, бо гарна фігура для молодої панни – все одно, що вдала зачіска на голові… Щасливий чоловік додав до своєї розповіді і нашого галицького, хвалебного: «У доброго мужа жона, як ружа»…

Більше не має права, ставши найкращим чоловічим перукарем Португалії у 2019 році, брати участь в наступних конкурсах. Тільки як член журі… Хоча це не стосується європейських і світових змагань…А нам  і цієї перемоги для “першої теми” у газеті наразі вистачає…

Роман ІВАНЧУК.

Вас це може зацікавити