Антисміттєві активісти одягають гарні костюми, роблять зачіски, плюють слиною, бо хочуть бути зірками Ютубе

Чи то так збіглося у часі, чи то сміттєва тема у Самборі дійшла до найвищої точки кипіння, але міський голова Юрій Гамар запросив журналістів на прес-конференцію. З чого й розпочали… І хоч попервах нам здавалося, що окремими питаннями заженемо мера у глухий кут, проте він був напрочуд спокійний, упевнений і знайшов аргумент для того, щоб всупереч власному розпорядженню, оправдати директора СКП «Об’єднане» Євгена Кваса, який ввозив на рідний полігон комарнівський мотлох…

РОЗПОЧАЛИ з тих кількох віче, які влаштували у місті люди, побоюючись за те, аби місто не перетворилося у великий смітник. Народ подав у ратушу документ з вимогою скликати сесію та відмінити дозвіл депутатів на ввезення сміття. Тут справа двояка, допустимо собі свій коментар: мер міг дослухатися до громади, а міг і не почути. Хоча перед тим, як пана Гамара «коронували», він велику ставку робив на громадськість, вважаючи її після Майдану рушієм прогресу. Нас більше цікавила не вимога віче, а підписи депутатів, які також вимагали позачергової сесії. Юрій Петрович зазначив, що жодних підписів у ратушу ніхто не приносив. А кулуари раніше бесідували про те, що така вимога обранців начебто є десь у ратушних столах. Ми уточнили ще раз, бо не знали, кому більше можна вірити: опозиційним депутатам, які підписи поміж собою збирали, чи мерові? Господар міста ще раз авторитетно ствердив: вимоги 12 депутатів про скликання сесії не існує. По третьому «колу» ми уже не перепитували… 4 квітня буде планова сесія, але відміни сміттєвого питання у порядку денному нема, позаяк діє розпорядження міського голови про заборону іногороднього сміття. До цього мер додав, що опоненти використовують екологічний страх людей у своїх інтересах, мовляв, бавляться у політику там, де її не мало б бути… Далі стріли дипломатично полетіли у бік районної влади, бо була зустріч з представниками Самбірщини, але на рівні заступників голови РДА Петра Германа та заступника голови райради Андрія Бобака. Ми зрозуміли, що Юрію Петровичу такий рівень перемовин не сподобався, бо зізнався журналістам, що переконував голову адміністрації Миколу Фрея не ховатися у кущах у сміттєвій проблемі. Бо так чи інакше – вибухне. Що вибухне, не уточнив…

А взагалі, міський голова радий, що виникла ця проблема, оскільки з’ясувалося, що районне комунальне підприємство Володимира Коваліва возить непотреб не лише з рідного району. На такі підозри очільника ратуші наштовхнуло те, що народу у селах стає щоразу менше, а сміття – щоразу більше. Він розпорядився, аби статисти вивели йому цифри по кожному з попередніх років – скільки Ковалів ввозить до нас сміття. Аби цьому покласти край, вважають під склепінням ратуші, треба встановити «плаваючі» тарифи. Усе, що, скажімо, район ввезе понад ліміт, буде уже за значно вищими розцінками. Заразом мер допустив, що після президентських виборів напруга у цьому питанні спаде, хоча ми не догнали, що має Президент до наших сміттєвих перегонів.

А вже після того “Високий Замок” наніс нищівний удар по іміджу Юрія Гамара: а поясніть нам, будьте такі ласкаві, на якій такій підставі добродій Квас з «Об’єднаного» віз у Самбір комарнівське сміття? На цьому його упіймали активісти. Мер був готовий і повторив практично те саме, про що говорив керівник комунгоспу активістам: є угоди на оренду техніки для вивезення сміття і пан директор заробляє гроші для колективу. При цьому Юрій Петрович чомусь додав, що жодна машина з чужим непотребом не в’їжджає. Все так просто, виявляється, а ми собі думали, що комунгосп наплював на розпорядження самого мера, який може перестати довіряти Євгену Квасу. І тут наш репортер вирішив «ударити» з іншого боку: а як реагують у ратуші на те, що попередній керівник «Об’єднаного» Роман Затварський оспорює у суді своє звільнення за ганебною статтею про втрату довіри? Юрій Петрович відповів коротко: «Спокійно». Мовляв, не перший раз, а потім з посмішкою згадав «чесні» суди. Посмішка на мерському обличчі змусила нас «чесність» взяти в «лапки». Мер чекає на судову реформу…Тепер про запитання від колег. Що запланували в ратуші зробити за ті гроші, які не надійшли і не надходитимуть від львівського сміття? З’ясувалося, що на все плановане є закладені гроші у бюджеті, а сміттєві мільйони могли йти на інші добрі справи, наприклад, ремонт доріг, тротуарів, прибудинкових територій. Недавній вітрюган завдав містові шкоди на мільйон, позривавши дахи в деяких бюджетних установах… І це додаткові витрати. Незважаючи ні на що, на полігоні ведуться роботи з упорядкування. Є дозвільні документи на підведення світла, а відтак має бути вага, відеостеження, шлагбаум. Про ці атрибути нам розповідають давно, але наразі є те, що є – нич нема. А от після питання, коли нарешті запрацює знаменита сміттєсортувальна лінія, яка уже стала на полігоні музейним експонатом, мер послав журналістів до Євгена Кваса. Ми не провидці, але видається на те, що колись на полігон приїдуть якісь перевіряльники і спитають, чому більше 5 мільйонів гривень, вкладених у сортувальну лінію, і досі не працюють? Але це буде потім… Один з колег, мабуть, вирішив оправдати мера у тому, що колись погодився на прийом львівського сміття, і запитав: чи на вас на тиснули з області вимогами очищати Львів? Юрій Гамар похвалив сам себе: хіба я схожий на такого, на якого можна потиснути? Були, каже розмови на цю тему і з губернатором Олегом Синюткою, і у Департаменті ЖКГ, і треба було допомогти… А далі Юрій Петрович помітив цікаву деталь: наприкінці року бракувало коштів на зарплати медикам та освітянам. Область нам доставила кошти, не виключено, тому, що ми поблажливо поставилися до львівського непотребу.

…І про активістів. Юрій Гамар сказав, що прибігають в ратушу з камерами-телефонами, плюють слиною, роблять перед тим зачіски, одягають гарні костюми, аби потім ставати зірками Ютубе. Це, мовляв, не предметна розмова… Він знає, що має робити на своїй посаді,  і не звертає увагу на щось там другорядне. Має довіру людей і, зокрема, напередодні Великодня будуть висаджувати дерева. А ті діячі, які експлуатують сміттєву тему, просто завчасу стартували, позаяк місцеві вибори аж через півтора року.

Роман ІВАНЧУК.