А потім хліб у смітнику побачив…
2 січня під вечір дружина попросила збігати у магазин за хлібом – стандартне прохання, бо у холодильнику всього повно, а хліба бракує. Благо, живу у центрі Самбора, де крамниць вистачає.
Прийшов в одну, другу – а хлібні прилавки порожні. Я вже тоді дістав адреналін і навмисне обійшов ще три магазини, у тому числі і маркети – порожньо. Продавці розповіли, що від покупців за хлібом відбою нема, бо ж і хлібопекарні мали святкові дні, тому стояти їм біля печей не хотілося. І взагалі, це традиція кожних свят… Я собі подумав: невже у час бізнесу хлібопекарні не можуть створити такий собі запас випічки, щоб задовольнити споживача… Але я б не розповідав цього журналістам, якби не одна обставина. Пішов наступного дня виносити сміття і у контейнері побачив аж три буханки хліба – це комусь у Новорічну ніч не влізлося… А хліб нині недешевий… І ще одне спостереження, яким не можу не поділитися. Перед святами продуктовий ринок, супермаркети ламаються від покупців – люди горнуть усе поспіль так, ніби завтра буде кінець світу. Чого б не взяти рівно стільки, скільки треба – голод же не передбачається. А то викидуємо перед святами купу грошей, щоб потім жити напівголодними… Говорю про це з досвіду, бо, придбавши у супермаркеті щось із продуктів (на невелику суму) 15 хвилин стояв у черзі до каси…
Андрій КАЧМАР.