А хто раніше знав, що в Бачині була броварня, у якій варили правдиве пиво з хмелю?
Недавно у соціальних мережах з’явилося відео з числа «Таємниці Старосамбірщини». Відзняв, як ми з’ясували, молодий чоловік Назар Титар. Наголос робимо на слові «молодий», бо насправді дуже непросто знайти серед юних людей, які б так палко піднімали такий важкий пласт історії… Респект! Це була уже четверта серія, будуть, мабуть, і наступні.
ТАК ОСЬ, це не просто туристичні ролики заради туристичної реклами та привабливості, це своєрідні дослідження. Цього разу у поле зору молодого автора потрапила Бачина. Знаю це село, бо щоразу проїжджаю поруч, маю там друзів… І не таке воно вже й коротке, як може видаватися. І не таке воно вже й скупе для історії краю. Увімкнувши на ютуб «Таємниці Старосамбірщини», думав, що не витримаю 15 хвилин, ач ні, додивився до самісінького кінця і то з великим захопленням. Побачив у кадрі тамтешнього родаку, давнього приятеля Володимира Бачинського. І навіть з подивом дізнався, що в селі колись була своя броварня, яка варила знамените пиво, а в бачинській горі (і не тільки) були глибочезні підвали для зберігання запашного хмільного трунку. Ті пивниці ще довго були, але потім входи у них завбачливо засипали, бо дітвора почала туди лазити і все могло обвалитися…
Ми б не акцентували увагу лише на цьому, можна сказати, документальному фільмі, бо насправді тема значно вагоміша… Чи не здається вам, друзі, що наші сучасники, зачовгані заробітками, тарифами і всіляким таким іншим, практично не знають історії своїх міст та сіл. Десь хтось щось чув, але достеменно – ні. Чи не здається вам, що ми втрачаємо покоління старших людей, які пам’ятають минувшину і ще можуть її відтворити. Мине пару років, їх не стане і вони заберуть зі собою історію… Чи не вважаєте ви, що ті уроки історії, які вчать у наших школах, не торкаються історії рідного краю? І чи не думаєте ви, що для наступних поколінь такі ролики треба зняти уже нині? В кожному населеному пункті точно є люди, які не втратили пам’ять і які мають кошти, щоб профінансувати такі фільми, чи видати друком книги спогадів? У кожній школі маємо вчителів історії – нехай би зайнялися відповідями на ці питання. Правду кажемо?
Роман ІВАНЧУК.