«А це мене не гребе…»

Зустрів знайомого, який приїхав з польських заробітків. Відповідно, почав ділитися враженнями, хоча нічого нового я не почув – там ліпше, там платять, там поважають нашу робочу силу, там піднімають зарплати, аби лиш українці не поїхали до Німеччини. І висловив здивування, чому інші молоді люди не виїжджають, а морочаться тут. 

НУ, ЯКЩО всі дружно поїдемо, то хто залишиться? Це перше. І друге, про що йому сказав: колись молодь їхала на революційні майдани, аби Україна стала Європою, а тепер та ж молодь сама у Європу подалася… Хоча аргумент не подіяв: ви гляньте, каже молодий чоловік, що перед святами на митницях робилося! Я ще стільки народу не бачив, там тисячі молодих людей – от вам і показник. Через таку навалу народу митники навіть до нікого не доскіпувалися зайвий раз, зізнається, можна було усе на світі перевезти…  А ще я питав у нього, хто в Україні має заробляти гроші на пенсії його батькам, на школи, на садочки, лікарні і почув зухвале: «А це мене не гребе…»

А за яких умов, питаю, повернешся в Україну, щоб тут працювати, дружину доглядати, діточок виховувати? Спочатку відповів: ні за яких, навіть майбутня пенсія його не переймає, але потім додав, що може розглянути будь-які пропозиції, але менше, ніж за 10 тисяч гривень працювати не збирається – шкода чоботи і портки зношувати.

А ТИМ ЧАСОМ…

На постійній основі за кордоном перебувають понад 3 мільйони українських трудових мігрантів, найбільше – у Польщі. У Міністерстві соціальної політики зазначають, що ця цифра є постійною, але не сталою, оскільки ці 3 мільйони 200 тисяч осіб – різні люди: серед них є ті, які живуть там постійно, а є ті, які приїжджають і від’їжджають. І в цьому рухливому міграційному процесі беруть участь у середньому від 7 до 9 мільйонів осіб у рік. У той же час, постійно, щоденно протягом року за кордоном перебувають лише 3,2 мільйони трудових мігрантів з України, – пояснили у міністерстві, позаяк раніше ЗМІ оприлюднили дані, начебто у нас більше 12 мільйонів співгромадян за кордоном. Тому міністри радісно звітують про 3 мільйони «з хвостиком». Хоча кому від цього легше: навіть кілька мільйонів, які продають свою працю чужій країні, уже трагедія… І навіть не дуже тішить те, що працевлаштовані за кордоном  громадяни України надсилають додому щороку 6,5 мільярда доларів… Наші міністри навчилися уже рахувати наші статки, здобуті на чужих землях…

Роман ПОГОНИЧ.