Богдан Марчук вважає, що міським та районним урядникам вистачить глузду не розвалити медицину
Чи не вперше маємо за приємність запросити до розмови на сторінках «Високого Замку» в.о. головного лікаря Самбірської ЦРЛ Богдана Марчука. А то знаєте, постійно про медицину пишемо, а толком і не поговорили з першою особою…
-БОГДАНЕ Андрійовичу, давайте відразу з проблем оптимізації. Дитячі лікарі обурилися тим, що через коридор, який вони будуть займати, йтиме стежка до дорослої реанімації…
-На медичній раді в ЦРЛ ми вирішили, що об’єднання офтальмологічного та ЛОР-відділень буде на часі. Бо як в одному, так і в іншому відділах ліжка не завжди були заповнені хворими Самбірщини. Ці два відділення належать до третього рівня надання допомоги. І для того, щоб їх у нас не відібрали взагалі, ми прийняли, вважаю, розумне рішення їх об’єднати. Тобто, пацієнти з нашого та сусідніх районів не відчують нестачі у допомозі. Чому переселення відбулося у ЛОР-відділ? Бо квадратні метри дозволяють це зробити… І за нагоди хочу подякувати завідувачам Людмилі Кундис та Юрію Деньку за розуміння ситуації. Вони погодилися. І, до слова, навіть на те, щоб об’єднаним відділом керував Юрій Денько, хоча ми розуміємо, що з питань очей головною буде Людмила Володимирівна… Як добродушний господар Юрій Іванович дав їй можливість облаштувати операційну, поділився палатами… А що стосується переведення педіатрів, то мушу сказати, що певна рація у дитячих лікарів є, але вони знають, що кілька років тому був проведений аудит лікарень і поважні ревізори, визначили шляхи фінансового полегшення медицини, порадили нам педіатрію перевести на територію ЦРЛ. З іншого боку, ми будемо думати, як зробити так, аби діти бачили поменше проблем дорослої реанімації – транспортування хворих з операційної провадитимемо через травматологію другого поверху. При цьому я хотів би, щоб колеги розуміли – тепер і доросла, і дитяча палати інтенсивної терапії будуть поруч і фахівці зможуть один одному ефективно допомагати. У приймальному відділенні працюватимуть одночасно педіатр, хірург, травматолог, анестезіолог і, коли дитина поступатиме у педіатричне відділення, то поміч буде всебічною. Бо свого часу були ситуації, коли медики дорослої реанімації алярмово летіли до дитячої, залишаючи своїх важких післяопераційних хворих… Потерпілі в аваріях, ми передбачаємо, будуть потрапляти не у прийомний покій, а відразу у реанімацію або в операційну. Тобто, дітей постараємося не турбувати.
-Коли у Самборі нарешті запрацює МРТ?
-Підприємці, які взяли в оренду приміщення у ЦРЛ, виробляють ліцензію. Орієнтовно до кінця року, за їхніми словами, апарат запрацює.
-Що робити із заїжджими хворими? Маємо інформацію, що Старосамбірщина, наприклад, за одну ніч може доставити у Самбір три хірургічні пацієнти?
-Ми дослідимо це питання згодом, я запрошу вас у санпропускник…
-Чи плануєте висувати свою кандидатуру на конкурсну посаду головного лікаря?
-Я не виключаю можливості балотуватися на цю посаду. Зрештою, кандидатів може бути дуже багато. Але вважаю, що найперше свою позицію має висловити колектив. Не думаю, що самбірські медики сприймуть якогось чужого, чи невігласа…
-Ви керівник підприємства, яке опинилося, так би мовити, поміж двох вогнів – міською та районною владами, бо саме вони є співзасновниками підприємства. З ким простіше працювати і які бачите перспективи спільної праці?
-Попри те, хто б не був співзасновником самбірської медицини, залишається єдиний момент – ми зобов’язані допомагати людям. Я переконаний у тому, що як районним, так і міським владоможцям вистачить розуму не знищити те, що є, і ми працюватимемо не заради амбіцій, а виключно задля того, щоб люди, незважаючи на географічну прив’язку, отримували гідне лікування у Самборі.
Роман ІВАНЧУК.