…Бо кожен українець – націоналіст

(Продовження).

Слідство велося проти  Попадюка З.,  Микитка Я., Хвостенка Г. Українців арештовували, незважаючи на статтю Конституції СРСР про право на самовизначення народів, включно із правом виходу із складу Радянського Союзу. 

А про цинічне трактування чинного законодавства свідчить щире зізнання одного слідчого: «Вночі, коли ви самі в кімнаті, погасіть світло, накрийтеся з головою ковдрою і тоді думайте, що хочете. Але якщо хто-небудь довідається, про що ви думаєте, – бодай дружина, – тоді це вже не просто ваші переконання, а поширення переконань. А поширення переконань – це вже дія. І ми судимо вас не за ваші переконання, а за ваші дії».

06.08.1973-го 20-річного Зоряна Попадюка, найбільш здібного і незламного, засудив Львівський облсуд за ст.62 ч.1 КК УРСР («антирадянська агітація і пропаганда») до 7 років позбавлення волі та 5 років заслання. Попадюк свідомо обрав дорогу боротьби ще на волі. Він знав, чим ризикує, й морально готувався до страждань багаторічного ув’язнення. Він не помилявся стосовно ворогів свого народу, в яких бачив ворогів усього людства. Зорян боровся з ними від початку й до кінця, у великому й малому.

Кагебісти не змогли розшифрувати жодної записки, якими обмінювалися УНВФівці. Лінгвістичні здібності студента виявилися набагато сильнішими за можливості дешифрувальних машин. Зорян був єдиною людиною на 17-ій зоні в Мордовії, яка намагалася керувати підпільним рухом навіть будучи за мордовським дротом. Ось чому, зрозуміло, йому відмовляли у побаченні з рідною матір’ю двічі поспіль (побачення належало давати раз в рік). Зорян Попадюк відбував покарання в таборах суворого режиму ЖХ-385/19 та 17-а в Мордовії. За участь у табірних акціях протесту та світоглядну непримиренність його неодноразово карали. Так, після розмови у жовтні 1975-го з Володимиром Бабаком, московським гостем з Інституту світової економіки та міжнародних відносин, 22-річному З.Попадюку табірний суд змінив три роки табору на три роки Владимирської закритої тюрми. А ось лаконічно зміст його інтелігентної розмови з експертом КГБ. «Розкажіть, – запитує експерт, – у чому суть ваших поглядів і претензій до радянської влади». Зорян питає: «Ви марксист?» «Так», – відповідає. «Тоді ви повинні визнати, що чим більше буде на землі націй, тим краще для людства». Він (експерт) замислився… «Як ви гадаєте, – продовжив Попадюк, – людство виграло від того, що відкрило для себе Африку?» «Звичайно», – відразу відповів кагебіст. «Ми, українці, також хочемо відкрити себе для людства. Ми віримо, що справжня культура пов’язана з єдністю різного і наш обов’язок – стати поряд з людством. Ми бажаємо бути собою, але нам заважають…»

Ігор СИСІН.

(Далі буде)