Була колись сільська еліта

SambirWZ
19

Була колись сільська еліта

Журналіст «Високого Замку», який пам’ятає ще колгоспи, у неділю в аграрній Самбірщині і телефонувати особливо не мав кому…

Був день працівників агропромислового комплексу. Зазвичай у дні професійних свят витягую телефон з сотнями номерів і вітаю друзів. А в неділю призадумався, бо залишилося не так багато тих, які справді працювали колись на полях чи фермах і, що найголовніше, давали своїм землякам місця праці. 

КОЛИШНІ колгоспи, селянські спілки, на жаль, пішли в минуле, на свої території ми пустили більших чи менших орендарів, які тільки те і роблять, що навесні сіють потужною технікою, що нею управляють заїжджі механізатори. Потім обробляють хімією, яка викликає у нас масу негативних емоцій, бо колись такого не було, а восени величезними фурами забирають урожай, залишаючи нам якусь дещицю, що називається платою за паї… От і все сільське господарство, з якого колись наші села жили… Ферма з худобою – це тепер наче зоопарк. А села спорожніли: молодь – то хіба школярі, які підуть вчитися у світи і більше не повертаються. Чоловіки-жінки працездатного віку – на заробітках… Залишаються пенсіонери, інваліди та пияки – прости Господи. Пишу ці рядки і наче якийсь сценарій аграрного парастасу виходить… Хоча насправді мав би щось святкове.

Не баную за минулим – чи добрим, чи поганим, бо його все одно не повернеш, але чомусь ностальгічно захотілося згадати всіх, кого пам’ятаю, з тієї когорти, яка колись керувала в наших селах, створювала достаток людям. Далі будуть лише прізвища. Хтось живе і ще працює, хтось, на жаль, пішов у засвіти, але я точно знаю, що за кожним з них стоїть ціла історія, щира пам’ять та повага. За багатьма з них – тисячі гектарів зораної землі, цистерни молока, сотні тонн намолоченого зерна, цілі ешелони мяса… Хіба це нині комусь цікаво? Ми у ці дні навіть не знайшли вітань аграрникам від влади. Отож, згадуємо разом!

Володимир Ганик, Адам Косцюк, Іван Білак, Орест Поверляк, Микола Мазур, Іван Денис, Іван Бобак, Ольга Бабич, Степан Башак, Ігор Бохонко, Іван Котляр, Ігор Хомишак, Зеновій Порохнавець, Федір Ханас, Іван Пікулицький, Роман Штипук, Орест Коркуна, Орест Васік, Іван Гошман, Ігор Сухонос, Михайло Павліш, Михайло Кіт, Дмитро Глухий, Григорій Якимів, Володимир Сабат, Іван Стебельський, Ярослав Цапар, Микола Блащук, Василь Белей, Іван Кільган, Ярослав Зозуля, Микола Добровольський, Іван Харо, Богдан Хома, Іван Сорока, Григорій Мриглод, Павло Мазур, Іван Стангурський, Степан Цуприк, Ігор Гамрищак, Михайло Лизан, Мирон Пукаляк, Ігор Русиняк, Мирон Лизан, Ганна Городник, Михайло Заброварний, Володимир Війтович, Володимир Серняк, Василь Багрій, Віктор Багрій, Володимир Гурин, Ярослав Чайківський, Роман Юзвяк, Ігор Васурчак, Михайло Думяк, Михайло Чолівський, Тарас Гут, Ігор Залога, Микола Онушканець, Теодозій Брик, Юрій Гут, Богдан Кос, Михайло Павлечко, Гілярій Созанський, Ярослав Винницький, Михайло Чижо, Андрій Городиський, Федір Медвідь, Роман Паславський, Микола Сторонський, Ростислав Ковталів, Іван Мураль, Віктор Брийовський, Микола Аннич, Богдан Сенейко, Йосип Гадзаман, Михайло Герман, Микола Бурак, Іван Ільчишин, Марія Перепелиця, Галина Борівська, Володимир Комаровський, Роман Плесканка, Володимир Гнатишин, Михайло Попик, Віктор Давид, Павло Попович, Іван Сениця, Адам Качор, Юліан Максимів, Андрій Вантух, Іван Вісьтак, Михайло Матвіїів, Роман Спринський, Петро Комар, Роман Шубар, Руслана Росквас, Олександр Ліщук, Володимир Кужидло, Володимир Загвойський, Андрій Куліковський, Михайло Кравець, Галина Кравчишин, Осип Козяк, Михайло Кремса, Оксана Романишин, Степан Чіхрай, Іван Лесько, Володимир Ціхоцький, Леся Веселовська, Михайло Маціканич, Михайло Галушка, Ігор Огар… І чомусь дуже захотілося згадати свого колегу і вчителя, на жаль, покійного журналіста Івана Михальчака, який за життя найбільше писав про сільське господарство Самбірщини.

Роман ІВАНЧУК.

Вас це може зацікавити