Бірчиці уже мають Народний дім, бо до того навіть ніде було на вибори йти
Ця подія трапилася 2012 року – у маленькому селі Бірчиці посеред ночі згорів Народний дім, у якому був і ФАП. Згорів від несправної електропроводки, та, зрештою, яка різниця від чого…
Коли уперше побачив ті “ребра”, які залишилися, подумав про те, що в час економічної і всіляких інших криз, відновлювати це ніхто не буде. З одного боку, ремонт – занадто дороге задоволення, з другого – у селі всього 250 прописаних людей, а живе, певне, ще менше… Після пожежі було так, що навіть не було куди йти на голосування. На вибори люди шкандибали у сусіднє село, або просто не йшли. Бо з усіх закладів в Бірчицях зостався хіба один магазин, але в крамниці провадити вибори не пасує. Ми далекі від думки, що після того, як відкрили заклад культури, молодь в село повернеться, або не буде виїжджати – ні, то занадто низька ціна для повернення, але це маленьке благо для тих, хто залишається тут жити… Може то гріхом казати, але скажу: якби не та пожежа, то в селі ніколи б не було гарного закладу культури. Як кажуть, не було щастя…
Любов Масник, яка керувала закладом культури, а тепер там керуватиме її невістка, оббивала багато порогів, писала проекти, шукаючи гроші, та знайшла однодумців в особі команди народного депутата України Ярослава Дубневича і так всі гуртом наблизили незвичайний для Бірчиць день – відкриття та освячення відбудованого Народного дому. Коли приїхав туди у неділю, то, по-перше, не очікував, що з тих обгорілих “ребер” вийде така “лялечка”, по-друге, побачив дуже багато по-недільному вбраного народу. Зрештою, Бірчиці, треба сказати, тепер не такі вже й самотні – вони об’єднані з Бабинською сільрадою. Тому і приїхало немало артистів з довкілля, тому голова об’єднаної громади Світлана Несторяк спрезентувала Народному дому дитячий майданчик та дорогу звукову апаратуру. Головне тепер, щоб все це багатство втримати і не знищити. Трохи прикро було чути від колишнього війта, що місцеві люди не допомагали будівельникам. Іван Слабик так і сказав: майстри працюють, а місцеві дужі хлопці пиво поруч п’ють… Нас трохи той момент вразив, але є те, що є.
Того дня у Бірчицях був народний депутат України Ярослав Дубневич, керівники Самбірщини Микола Фрей, Віталій Кімак, депутати обласної ради Олег Домчак, Володимир Кужидло. Ярослав Дубневич був настільки поважним гостем у цьому селі, що йому разом зі Світланою Несторяк навіть довірили нести за священиком свячену воду, коли будівлю освячувати… Заїжджі артисти довго веселили місцеву громаду – такого концерту давно не пам’ятають… Була ще одна пам’ятна подія, хоча ми її не дочекалися. Зі слів голови громади Світлани Несторяк, у село з зони АТО акурат того дня повертався бірчичанин Іван Біляк.
І наостанок. Мусимо вмішатися у сценарій новосілля, бо чомусь ніхто не згадав і не подякував майстрам будівельної фірми Зеновія Гіля з Рудок. Їм випало працювати у холодні місяці року, але упоралися. Пан Зеновій згадав добрим словом своїх підлеглих Михайла Митника, Василя Савчина, Олега Нестора та інших. Ну, повірте, і у них того дня було свято…
Роман ІВАНЧУК.