Бісковичани помолилися біля своєї давньої церковці, але… далеко від дому
До часу відновлення Незалежності України і відродження духовного життя в Бісковичах була одна церква, збудована ще у 1747 році. Після поділу громади села на дві конфесії звели два величні храми – УГКЦ і УАПЦ. І назву їм обом, наслідуючи добрі традиції, дали бл. прп. Онуфрія, бо старенька церковця мала ім’я цього преподобного Пустельника.
АЛЕ життя старенької святині на цьому не припинилося. Оскільки після розподілу громади на дві конфесії вона належала вірним УАПЦ, тодішній митрополит Львівський УАПЦ, а тепер Київський і всієї України Макарій звернувся до настоятеля нового храму о. Богдана Лернатовича з пропозицією продовжити її вік. Як? Розібрати церковцю, перевезти на Святу Гору, що на Золочівщині біля родинного села Маркіяна Шашкевича Підлисся, відновити її і вона стане духовним центром для заснованого там чоловічого монастиря, розповів він о. Богдан. Так і зробили. Священик мав неодноразові розмови зі своєю паствою. Не всі погоджувалися, висували інші пропозиції. Але, щоб їх втілити в життя, треба було багато коштів. А де їх взяти після спорудження такого храму, яким могли б гордитися не лише районні, а й обласні центри? І врешті переміг здоровий глузд. Парафіяни погодися з проханням владики Макарія. А він сам після перевезення розібраної церкви на Святу Гору доклав багато праці для реставрації бісковицької святині. П’ять років тому її при великій кількості духовенства і вірних, серед яких були і паломники з Біскович, освятили б.п. митрополит Київський і України Мефодій і владика Макарій. Було це 25 червня, бо цього дня Церква вшановує пам’ять бл. прп. Онуфрія. Його ім’я залишили церкві на Святій Горі.
А у Бісковичах поставили і освятили фігуру Матері Божої на місці, де була їхня старенька святиня. Тішаться вірні, що не пішла вона у забуття, а продовжує бути Божим домом. Цьогоріч на храмовий празник близько тридцяти прихожан разом з настоятелем о. Богданом Лернатовичем і деканом Самбірського благочиння о. Ігорем Поливкою здійснили поїздку на Святу Гору. Біля їхньої відновленої церковці їх радо зустрів владика Макарій, привітав, розповів, як відбувалася її реставрація, ще раз подякував за те, що дали згоду перевезти її на це святе місце. Бісковичани взяли участь у Архирейському Богослужінні, яке вів митрополит Київський і України Макарій за участю понад 30 священослужителів. Ще раз про їхній подарунок чоловічому монастирю УАПЦ на Святій Горі він наголосив у своїй промові підчас Служби Божої. А мені, як учасникові цієї неординарної події було дуже приємно бачити, як бісковичани раділи своїй церкві, бо тут вони брали шлюб, тут хрестилися самі чи хрестили своїх дітей, звідси на кладовище несли своїх батьків. Це історія цілих поколінь і якраз того дня громада знову торкнулася своєї минувшини… Це було так вражаюче…
Ігор ТИЛИЧКО.