В «білому домі» шукали компроміс між аграрниками та бджолами

Влітку на одних і тих же полях сходяться різні інтереси. Але нині про інтереси бджіл та земельних латифундистів. Одні хочуть здобути гарні врожаї, інші – назбирати сумлінним пасічникам багато меду. Але поміж ними стоїть хімія, яку вносять на поля.

Конфлікти інколи закінчуються плачевно і бджоли падають. У всякому випадку, за деякими спостереженнями, як тільки розпочинається обприскування полів, йде і падіж комах. Бджолярі нервуються… Аби таких нарікань не було цьогоріч, в «білому домі» зібралися пасічники, аграрники, влада та відповідні служби. Керівник відділення Держпродспоживнагляду Сергій Сулиба розповів про те, що така нарада йде з намови верхів, а отже, треба шукати вихід з ситуації. Для початку: усі бджолярі мають бути належним чином зареєстровані, принаймні, у місцевій раді. Це для того, аби, якщо станеться падіж, власник мав повне право звертатися куди слід. З другого боку, якщо власник бджіл захоче продавати мед, то у нього хтось може спитати, а чи зареєстрована пасіка? Проте, за спостереженнями, аматори не дуже прагнуть реєстрації, щоб потім хтось не обклав їх податками. Ми не дуже розуміємося на тих бджолярських проблемах, але почули про те, що довести інвесторам, що ті потрули бджіл – непросто. Потрібно самотужки і за свій кошт провести аналізи, які в Самборі не роблять, а десь у інших містах. Потім заплатити за аналізи. Причому, перевірка лише на один хімпрепарат коштує до півтора тисячі гривень. Потім пасічники скаржилися на те, що інвестори, коли щось і вносять заборонене, то ніхто не доведе. Звернення до рільників, мовляв, ви мені шкоду нанесли, закічуються словами: звертайтеся до нашого адвоката. А простий пасічник з розумним адвокатом про що домовляться? Нарікали бджолярі і на те, що землероби не попереджують сільради про внесення хімії за кілька днів, скаржилися, що навіть вдень тривають роботи, що люди віддали в оренду свої паї поблизу сільських хат і техніка з хімією їздить ледь не по під вікна. Не сумніваємося у тому, що великі аграрники мають свої аргументи і, судячи з усього, конфлікт, про який ми говорили на самому початку, буде продовжуватися у майбутньому. Чогось склалося таке враження.

Аби ви не думали, що це дріб’язкова проблема, зазначимо, що участь у нараді взяв голова РДА Андрій Жепко. Виявляється, він сам пасічник, бо має три вулики, але не реєструється ніде, бо така кількість не для реєстрації, а радше для хобі. Але пан голова перепитав перед початком свого виступу: скільки бджолярів зареєстровані належним чином? Піднялася одна третя рук серед доволі великого товариства. А на запитання, скільки пасічників потерпіли, ми нарахували лише дві руки… Чесно, то про що говоримо? Чи проблема не є аж такою страшною, як її малюють? Але повертаючись до теми, все ж попросили б інвесторів бути чемними на орендованих полях і не створювати людям проблем. До слова, селяни скаржаться частенько на те, що як тільки хімія на полях – у них біль в головах…

Роман ПОГОНИЧ.