Влада нащадкам ліс посадила
Історія садіння дубочків за колією у Рудках має недавнє коріння. Депутат Самбірської районної ради Юрій Василенко на сесії, яку вів голова ради Віталій Кімак, захотів почути більше інформації про роботу Самбірського лісгоспу. Ігор Ярема – керівник підприємства, успішно поінформував, але у депутатки Надії Черевичної, виникло прохання, мовляв, покажіть той ліс, який посадили на тому місці, де вирубали.
Настав час виконати прохання пані Надії і в Рудках висадився владний десант – уже згадувані особи, голова РДА Микола Фрей, керівник Центру зайнятості (він тоді був на сесії слухачем) Іван Тимців і, безперечно, кореспондент “Високого Замку”, який то все описував і без якого не може відбуватися жодна поважна імпреза.
У Рудківському лісництві нас зустріли керівні лісівники – усі у формі і з погонами – Ігор Ярема, Ярослав Півторак, Володимир Ковталів, Юрій Кульчицький. Нам видали спеціальні папки з розповідями про діяльність колективу. Такі папки дають тільки дуже поважним панам, і провели цікаву екскурсію у Рудківському лісництві, у безцінному парку з його унікальними деревами. Ну, ми там не раз були, не раз писали, а от для деяких новачків то було несподіване відкриття. Йосип Білас, який той парк закладав, став Заслуженим працівником лісового господарства. Це було багато літ тому, але плід його праці, зрештою, як праці лісівників загалом, пожинаємо сьогодні. Щоправда, трохи засмутив інший факт, з яким поділилися господарі парку. Встановили чотири дерев’яні альтанки, щоб рудківські обивателі могли відпочити на свіжому повітрі, але молодь все це поламала у дуже короткі терміни. А ще відпочивальники залишають після себе гори сміття – ну, у це нашому стилі. А потім ми побачили те місце, з якого беруть початок наші ліси. Кілька теплиць, у яких з насінин вирощують пагінці. Згодом пагінці висаджують у відкритий грунт, доглядають, а вже тоді везуть на відновлення лісових масивів. Ігор Ярема твердить, що то дуже складна праця. І затратна. Є задум, і це нас потішило, що крім інших дерев, будуть вирощувати і саджанці садовини, горіхів. Бо справді, не дубом єдиним…
Вся ця благородна акція, яка бере свій початок з сесії районної ради, мала переконати і владу, і скептиків, зрештою, читачів, у тому, що лісівники не тільки деревину тнуть, а й розводять саджанці, висаджують у лісах… І хоч це справді факт, але “заточених” на тому, що лісівники – злодії (не більше – не менше) ми за один раз не переконаємо. Не хотіли б знову переконувати саме таких, що процедура відводу лісів під заготівлю складна і втяти щось – дуже проблематично. Хоча, Ігор Іванович не втаємничував, що лісових злодіїв зажди вистачало…
Наступна наша зупинки була на 2-гектарному масиві за колією у Рудках. Там недавно вирізали величезні сосни, які дожили до того сумного віку, коли їх треба пускати на пилорами, бо для того і ростуть. Площа максимально розчищена, навіть рядочки позначені. Самбірській делегації запропонували посадити дубочки. Треба сказати, не навчені до такої гіркої праці владоможці, захоплено взялися освоювати нове ремесло. Найбільше, за нашим спостереженням, посадив Юрій Василенко. Навіть тоді, коли вже всі мили руки, він ще довбав землю спеціальним “рубанком”. Взагалі, треба зазначити, садіння дубочків, чим ми займалися, – то не розвага для тих, хто робоче місце має за столом. Це ж уявити тільки: мине 100-120 років і тільки тоді дуби стануть корисними нащадкам. Це ми нині закладаємо багатство для пра-правнуків… Чесно, дуже благородно… Товариство зійшлося на думці, що наступного разу до благородства долучать і інших депутатів – щоб нам не заздрили…
Роман ІВАНЧУК.