«В Міженці закривають відділення Ощадбанку!»

SambirWZ
31

«В Міженці закривають відділення Ощадбанку!»

Це було навіть не повідомлення від голови тамтешньої об’єднаної громади Володимира Брицького, а крик душі. І ми чоловіка розуміємо, бо громада має шість сіл, до того ж, відділенням користувалися і Нове місто, і Дешичі, і Чижки. Люди мали вигоду, бо зарплати на карточки йшли, та що там казати, банк у селі – то Банк, то шматочок цивілізації на «краю світу». Пан Брицький попросив помочі, бо може громадська думка на щось вплине. Селяни уже повідомили керівництво області, мовляв, банк майже державний, то можна було б над бідними селянами мати трішки милосердя.

Зважаючи на ситуацію, ми зателефонували до намісника Ощадбанку на Старосамбірщині Андрія Борецького. Спочатку казав, мовляв, не має права коментувати подій, бо від того є ціла прес-служба у Києві, але на правах давньої дружби розповів, що все, що сталося у Міженці, сталося не раптово, бо ще позаторік і торік приїжджав до сільських урядників, виступав на сесіях. Готовий був зустрітися з місцевим людом і розповісти про можливість закриття фінансової установи. Справа у тому, що банк – не благодійна організація і так чи інакше має на себе заробляти. На даний час, установа стала неприбутковою. Той депозитний пакет, який є, не давав можливості утримувати відділення. Хоча заразом пан Андрій зазначив: шкода, що довелося вживати таких заходів, але наразі його обласне керівництво прийняло рішення призупинити діяльність відділення. До слова, така ж ситуація наприкінці року виникла і у Лютовиськах. Підсумок розмови приблизно такий: якщо громади хочуть, аби у них було своє банківське відділення, то мають і гроші вкладати… Андрій Борецький додав, що на кожній території, де є сільські відділення, є і грошовиті підприємці, які тримають кошти в інших банках, а люди хочуть, щоб у них був Ощад.

Треба сказати, позицію фінансистів розуміють у селі, але додають: люди не такі багаті, аби мішками кошти носити. Більше того, завжди простіше щось закрити, ніж потім відкрити – а раптом часи зміняться, не вік же нам дзядами бути. Селяни плекають надію на інше: може б прибуткові відділення хоч якось прикривали собою неприбуткові, і тоді усім було б добре.

Роман ІВАНЧУК.

Вас це може зацікавити

Залишити комментар