Вперше за останні роки медики Самбірщини отримали премії

Про успіхи районної медицини ми писали у минулому спецвипуску. А у п’ятницю нашого репортера запросили на свято районних лікарів. Ще більше усього цікавого почув – цього разу від районних керівників, зокрема голови РДА Миколи Фрея, котрий згадав медичних працівників, які на фронті рятують бійців АТО, від голови райради Віталія Кімака, який детальніше зупинився на революційних медичних перетвореннях.

Ще зовсім недавно район, маючи розгалужену мережу лікарських амбулаторій, ФАПів та лікарень стояв перед фінансовим колапсом. Приміщення лікарень у Бісковичах, Ралівці, Рудках, Городищі, Дублянах та Міжгайцях були аварійні. Більше половини ФАПів через борги відключили від світла, не було елементарних лікарських апаратів. Приміщення здебільшого не опалювали. Лікарі і медсестри ходили у відпустки за власний рахунок. Автомобілі медичної допомоги не були забезпечені ані пальним, ані запчастинами. Хворі купувати пальне для того, щоб до них прибула швидка. Така безгосподарність і безвідповідальність була зумовлена тим, що “господарями медицини” на Самбірщині були місто та район, які передавали свої субвенції ЦРЛ у Самборі, а вона вирішувала, що краще за ці гроші вчинити. Маючи, для прикладу, вільну вакансію медсестри: прийняти когось на роботу, поділити ставку на чотирьох або ж закупити ліки чи діагностичне обладнання. Не важко здогадатися, який з трьох варіантів обирала адміністрація лікарні. Варіантів насправді було ще більше. Наприклад, прийняти у Самборі чотирьох людей на чверть ставки медсестри або санітарки чи забрати кошти з сільського ФАПу і працевлаштувати ще більше осіб. І так за роки ця “рукавичка” зростала і медицина перетворювалася у службу з працевлаштування. А коли не вистачало коштів на зарплату, прихильники такої медицини казали, що якось буде, що в кінці року додадуть. Так воно і було до 2015 року. Наприкінці року додавали, але лише на зарплату. У 2015 році, коли запровадили зміни до Бюджетного Кодексу, доходи місцевих бюджетів почали вирівнювати між багатшими і слабшими не за видатками, а за доходами. І хто б що не розповідав про велику політику міністерства – ми самі себе загнали у глухий кут, “рукавичка” почала тріщати. У 2016 році “діра” у міськрайонному бюджеті медицини становила вже 28 мільйонів. Ніхто з “верхів” не поспішав додавати коштів на медицину, бо відразу поставало питання: чому одному району вистачає державної субвенції, а іншому бракує. Саме тому в районі розуміли, що потрібно шукати вихід з тупикової ситуації, каже пан Кімак. Наприкінці 2015 року за сприяння народного депутата України Ярослава Дубневича, залучивши незалежних експертів, провели аудит фінансово-господарської діяльності усієї мережі ЦРЛ. На основі рекомендацій фахівців розробили програму розвитку охорони здоров’я на Самбірщині. Прийняли рішення про створення на базі колишнього пульмонологічного відділення медичного Хоспісу, створили відокремлене неприбуткове підприємство Рудківську лікарню планового лікування, Рудківську поліклініку реорганізували у лікарську амбулаторію сімейної медицини, реорганізували Ралівську дільничну лікарню у лікарську амбулаторію. Передали у господарювання об’єднаним громадам району усі ФАПи та амбулаторії на їхній території. Передали на фінансування обласного бюджету Дублянську лікарню, яка стала відділенням Винниківської реабілітації. Створили Центр первинної медико-санітарної допомоги, який опікується тепер сільською медициною першого рівня і готується до укладання договорів з сімейними лікарями. І єдине, що нам не вдалося – передати лікарню у Міжгайцях (два відділення) на обласне фінансування. Завадили амбіції окремих обласних депутатів не з нашого району, хоча, за всіма критеріями, у Міжгайцях надається третій рівень медичних послуг і це має утримувати область.

Усі медики району вперше за останні роки вчасно отримують зарплатню, в тому числі у об‘єднаних громадах. У Дублянах медпрацівники ще й мають підвищені зарплати. Вперше наші медики отримали премію до професійного свята. Відновили електропостачання у сільських ФАПах, відремонтували автомобілі у лікарнях та амбулаторіях, забезпечили мінімально пальним. Придбали комп‘ютери, холодильники та бойлери. У 2017 році у медичних закладах району реалізовують 7 проектів реконструкції приміщень та придбання обладнання за кошти обласного та державного бюджетів. Вперше за останні десятки років до громад виїжджає бригада лікарів в рамках мобільного консультативного прийому. За два роки лікарні отримали 3 автомобілі швидкої допомоги на базі автомобіля Wolkswagen, 5 вантажів гуманітарної допомоги – інвентар, ліжка, матраси, постільну білизну, візки та багато іншого.

А потім було нагородження найкращих медиків і чудовий концерт від гурту “Вечірній Самбір“. Грамотами обласної ради нагороджений священик–капелан о.Тарас Рисей, лікарі Світлана Терлецька і Тарас Струк. Відзнаки трохи нижчого рівня отримали Микола Балицький, Леся Бартко, Марія Білик, Олена Вовчко, Андрій Гнатів, Олена Гринчишин, Богдан Дзюба, Лідія Катинська, Надія Коваль, Оксана Корбут, Юрій Крісман, Леся Ладанай, Наталія Лазор, Микола Маковецький, Зоряна Матківська, Марія Пазюк, Галина Панічковська, Олена Парійчук, Галина Пастернак, Марія Пастернак, Ярослава Підкова, Наталя Присяжна, Василь Процко, Роман Салаш, Оксана Спринська, Наталія Стащак, Галина Тантала, Ігор Хома, Олена Чухліб, Наталія Юзвяк та інші.

А закінчити той святковий для медиків день хотів би тим, з чого він у мене розпочався. Близько сьомої ранку на східцях “біля базару” розлігся п‘яний чоловік. Милосердні жінки, які простували на ринок, змусили мене зателефонувати “на скору“, бо якщо пан помре, то ми будемо мати на совісті. Я підкорився волі перехожих та змушений був уже чекати на швидку допомогу. Фельдшер Ігор Баб’як, мабуть, навидівшись на таке багато разів, відразу почав приводити чоловіка до тями, а той, отямившись, післав його на…

Я у той час подумав  про те, що гірка у лікарів праця, що якби представника будь-якої іншої професії послали туди, то він ображено пішов би… А медики туди не ходять, вони там, де іншим зле…

Роман ІВАНЧУК.