В Самборі навіть трава без політики не горить

SambirWZ
226

В Самборі навіть трава без політики не горить

Аби хоч трішки блиснуло сонце, а земля підсохла, нарід  дружно бере сірники і йде палити суху торічну траву. Наші райони – не виключення із загального правила і ми знову опинилися під димовою завісою.

ПРО шкоду природі і власним легеням знають усі, штрафи не допомагають, бо мізерні, сільські голови не впильнують, бо полів багато… Як наслідок, усе це перетворюється у сучасну невиліковну хворобу. Чому раніше цим не хворіли? Були колгоспи, які пильнували свої поля і на зиму все переорювали. Люди тримали багато худоби і будь-який клаптик землі, де можна було косити, йшов на сіно. Косили тричі за літо. Тепер худоби селянам уже не треба, а відтак – буйнотрав’я, яке під весну виглядає, наче сіно «на пні». Агрономи (є така професія) радять не палити траву, вона сама по собі поникне і стане добривом, а натомість виросте молоденька травичка.

Самбірські поліцейські попередили людей про те, що за спалювання сухої трави, листя чи чагарників світить адміністративна відповідальність: від 170 гривень до 340, на посадових осіб – від 850 грн. до 1190 грн.

Житель Стрільбич уже попався. Палив сухостій, коли неподалік був дільничний поліцейський. А взагалі, правоохоронці твердять, що упіймати паліїв можна лише на гарячому. Минулих вихідних ситуація, можна сказати, загострилася – хтось запалив траву біля львівської траси неподалік Чернихова. Вогонь миттєво захоплював нові площі, задимлював дорогу. У неділю під вечір запалахкотіло колишнє єврейське кладовище в Самборі. У понеділок під вечір палахкотів сухостій неподалік самбірського сміттєзвалища – а це уже не жарти, бо якби вогонь метнувся туди, хто хтозна, чи не зродилися б у нас чергові Грибовичі. На місці події, як нам стало відомо, працювали пожежники і до екологічної біди не дійшло, однак нинішні фейкові захисники ратуші у соцмережах уже встигли звинуватити колишніх владоможців у диверсії. А що вдієш, коли у місті без політики навіть стара трава не горить…

Знаєте, таке відчуття, що чим більше ми просимо людей не чинити шкоди, тим частіше вони палять.

Роман ПОГОНИЧ.

Вас це може зацікавити

Залишити комментар